Постановку «Богеми» в «Мет» здійснив легендарний оперний
режисер Франко Дзеффіреллі. Проте Гришку, який увійшов у вже готову виставу,
випала нагода познайомитися із Дзеффіреллі тільки під час наступної постановки
— «Травіати» Дж. Верді, яку видатний режисер ставив у Нью-Йорку й лишився
дуже задоволений оркестровими репетиціями, в яких брав участь і київський
співак. Проте виступив український тенор і в іншій прем'єрі: співав Андрія
Хованського в опері М. Мусоргського «Хованщина». За диригентським пультом
стояв блискучий маестро із Санкт-Петербурга — Валерій Гергієв. Треба сказати,
що Володимир Гришко трохи побоювався зустрічатися з ним: адже після успішних
виступів в очолюваній диригентом Маріїнській опері в партіях Хозе в «Кармен»
Ж. Бізе та Андрія Ликова в «Царевій нареченій» М. Римського-Корсакова Гришко
змушений був відмовитися від запису через укладений раніше контракт із
Метрополітен. Однак хто давнє пом'яне, той лиха не мине, тим паче, що успіх
«Хованщини» в Нью-Йорку справді був приголомшливим.
— Я ще не бачив такого екстазу глядачів на виставах, у
яких я співав, — каже Володимир Гришко. — Виставу вирішено так, що доводилося
співати на відкритій з усіх боків сцені, на якій був тільки величний собор
Василія Блаженного. Мені довелося зібрати всю набуту майстерність, весь
мій досвід, щоб партія Андрія Хованського прозвучала на тому високому вокальному
й акторському рівні, якого завжди вимагають у «Мет». Особливо запам'яталась
вистава, котра йшла 20 березня. Незадовго до її початку закінчилась опера
«Тоска», в якій співав Лучано Паваротті. І оскільки тенори в театрі мають
одну гримувальню, я йшов одягатися перед виставою, буквально продираючись
крізь натовп: дві чи три сотні шанувальників Паваротті ще сподівалися побачити
свого кумира, одержати його автограф. Довідавшись, що я маю невдовзі вийти
на сцену в «Хованщині», великий співак благословив мене. Це надало мені
таке піднесення, що, без зайвої
