У статті «Випробування холодом» (див. https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vyprobuvannya-holodom) «День» інформував про те, що збільшенняя сум за комунальні послуги щонайменше у 4 рази викликало обурення у представників творчих спілок в Одесі, Львові та Києві…
Постанова Кабміну №1209 від 10 листопада 2021 року справила ефект тотального бомбардування всіх мистецьких осередків України.
Лобіюючи інтереси корумпованих нафтогазових структур, Кабінет Міністрів скасував тариф у 1600 гривен за гігакалорію, за яким розраховувалася оплата за тепло для творчих майстерень художників. Натомість було запроваджено новий тариф у 2594 гривен за гігакалорію та ще цю суму помножили на коефіцієнт 2,68. Таким чином реальна сума за одну гігакалорію піднеслася до 6 954 гривень. Ця цифра може бути збільшена з огляду на об’єм кубатури тої чи іншої майстерні (приміром, великі майстерні скульпторів).
Оплату теплової енергії для творчих майстерень художників дорівняно до оплати бізнес-структур. Так виглядає турбота Кабміну про життя та розвиток мистецтва в Україні.
Кожна тверезо мисляча людина розуміє наслідки для культури та життя мистецької громади зухвалої, позбавленої реальних розрахунків Постанови №1209. Здається що «слуги народу», які голосували цю Постанову, вважають художників якимись інопланетянами. Навряд хтось з них відвідує виставки, знає як виживають галереї, не знайомі з художниками та з роботою, яка на 90 відсотків виконується на суцільному ентузіазмі та відданості культурі. На реалізації убивчої Постанови №1209 продовжує наполягати міністр фінансів Сергій Марченко попри листи та клопотання Спілки художників України. На останньому (перед довгими канікулами) засіданні Кабміну головний фінансист України рішуче виступив проти послаблення тиску на творчі організації та спокійно полетів до Буковелі чи на теплі моря.
Наразі варто нагадати панові Марченку та його команді що існує Закон України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» від 15 травня 2018 р. В одному з положень Закону зазначено про «Соціальний захист професійного творчого працівника (стаття №6). Там, серед іншого, йдеться про «належні умови праці» та про те, що «членам творчої спілки для забезпечення умов для творчої діяльності надається окрема кімната (майстерня, кабінет) ... що оплачується в одинарному розмірі».
Стає зрозумілим, що Постанову Кабміну №1209 прийнято всупереч існуючого Закону, який стосується захисту творчої людини. Цей Закон навіть не читали або на нього не зважали.
Спілка художників України (і регіональні відділення) змушені були відключити опалення в усіх приміщеннях творчих майстерень через абсурдизм та бездумність державницького невігластва. У працьовньях зараз нульова температура, і творча робота художників поставлена «на паузу». Майстерні, які орендуються художниками у містах та розташовані в будинках, що є на обліку як пам’ятки архітектури, відключити від опалення неможливо. Там художники потрапили до цінового капкану і мусять тягнути непомірну платню.
В Україні існує соціологічна служба. Перш, ніж приймати фантасмогорійні закони, міністру фінансів варто було б спитати у соціологів, який процент вигоди Кабмін одержить від утисків мало чисельної соціальної групи, яку складають митці у співвідношенні із населенням Києва, Одеси, Львова, інших міст, де існують художні осередки. Прибуток склав би – нуль, нуль відсотків...
При тому, що «соціальна меншість» на міжнародних виставках, фестивалях, в музеях світу, в художніх енциклопедіях як Посол нашої держави славить Україну. Наше мистецтво несе позитив та надію, віру в прогрес нашої держави. Постанова №1209 виглядає як каральний орган проти митців. Це дійсно не інакше як якась «пауза в інтелекті».
