На 83-му році життя помер Герой України, художній керівник та головний диригент Національного хору ім. Г. Верьовки. Анатолій Тимофійович керував цим славетним колективом із 1966 р., викладав у НМАУ. Із 1995-го Авдієвський був головою музичного комітету України у міжнародній музичній раді ЮНЕСКО.
— Перегортаючи сторінки життя видатного музиканта сучасності, переді мною постає дуже талановита людина, який вивів Хор ім. Г.Верьовки на світовий рівень і зробив українським брендом, — розказала «Дню» відомий музикознавець, доктор філософії мистецтва Галина СТЕПАНЧЕНКО. — 7 березня виповнилося півстоліття, як Анатолія Авдієвського було призначено художнім керівником і головним диригентом цього славетного колективу, який заснував легендарний Г.Верьовка. Ще за свого життя Григорій Гурійович примітив талановитого 33-річного диригента і запросив Авдієвського працювати у хорі. Я ще студенткою Київської консерваторії відвідувала його репетиції, а перші концерти хору, під його орудою захопили нас своїми новими інтонаціями, підходом до національної спадщини, звучанням народної пісні.
Пригадую, як 1978 р. народжувалася фольк-опера «Коли цвіте папороть» Є.Станковича — цю виставу готували до гастролей по Європі (але 1979-го, за дві години до прем’єри, оперу було заборонено тодішніми радянськими ідеологами. І лише концертний варіант та окремі фрагменти глядачі змогли побачити і почути у Києві та у Москві. Тільки 2011 р. у Національній філармонії України відбулася прем’єра — повне концертне виконання фольк-опери. — Т.П.). То було щось феєричне!
Анатолій Тимофійович був реформатором в українському хоровому мистецтві. Він першим увів у народний хор академічне сопрано і колектив зміг розширити репертуар. Авдієвський підносив народну пісню як високий витвір світового мистецтва.
Маестро поховали на Байковому кладовищі, і хоча Господь забрав його до себе, але А.Т. Авдієвський житиме в українських піснях, записах і в пам’яті людей.
