Колись у голови київського клубу карикатуристів Віктора Кудіна журналісти запитали про походження назви клубу «Архігум».
— Спочатку, — відповів той, — засновниками та учасниками клубу були виключно молоді архітектори, тому ми й придумали назву «Архітектурний гумор», скоротивши її до абревіатури «Архігум». Потім, коли до нас приєдналися творчі люди інших професій, ми вирішили не змінювати назву, а розшифровували її як «Архігуманність». Хтось вичитав у класиків, що той, кому вдається розсмішити людей — чинить гуманно, а хто робить це регулярно — той чинить архігуманно, оскільки ще ніхто не спростував відому тезу про те, що щирий сміх додає людині здоров’я.
І справді, на виставках «Архігуму» ніколи не бракувало поціновувачів добірного гумору, а почалася та карикатурна одіссея у 83-му з першоквітневої виставки у Будинку архітектора в Києві. У 2003 р., до двадцятирічного ювілею клубу, Віктор Кудін видав альбом, куди, окрім найкращих робіт корифеїв — Анатолія Казанського, Юрія Кособукіна, Володимира Казаневського та інших —увійшли відгуки численних прихильників — від захопливих до курйозних.
Кудін, як і інші гранди «Архігуму», має величезну кількість міжнародних відзнак — з усіх найбільших світових форумів мальованого гумору й сатири. А це, між іншим, свідчення високого авторитету у світі української школи сучасної карикатури. Сьогодні Віктор багато працює у галузі архітектури, станкового живопису, графіки й фотографії. Останні кілька років він часто замислювався над виданням персонального альбому карикатур. Уявіть, який масив малюнків накопичився у нього за 25 років активної карикатурної діяльності... І ось нарешті вийшов друком альбом. Автор ретельно відібрав майже 400 робіт, абсолютно різнопланових за жанром і тематикою, половина яких — кольорові, а інші — чорно-білі. Якщо враження від альбому звести до однієї формули, то це звучатиме приблизно так: «Чотириста вибраних парадоксів з нашого життя очима небайдужої людини».
Стиль, який сповідує Кудін, в усьому світі визначають як «інтелектуальний гумор» або «філософський». Насправді це дуже широка дефініція, що передбачає силу-силенну нюансів, а художник завжди оперує цілим арсеналом архетипів і асоціацій, які легко «зчитує» будь-яка сучасна освічена людина. Ви можете зустріти тут елементи «чорного гумору», елементи філософії абсурду, як відгомін сюрреалістичних дослідів минулого століття, сюжети екологічного, пацифістського, еротичного спрямування. Ви побачите комічний погляд на відомі біблейські сюжети, дуже дотепні трагікомічні зіткнення «високого» й «низького» у звичайних життєвих ситуаціях. Одним словом, ви разом з художником на власні очі зможете простежити непросту еволюцію людської свідомості.
Сюжети малюнків неймовірно різноманітні, але є дещо спільне, що цементує увесь цей сатирично-гумористичний масив — це антитоталітарний пафос, прагнення внутрішньої свободи, витончена самоіронія, точність, лаконізм і досконалість у деталях.
— Я згоден, мої жарти інколи мають гіркуватий присмак, — зізнається Віктор Кудін. — Де-не-де трапляються сюжети, що балансують на грані пристойності. Є й такі, які мають мало не апокаліптичний характер... Але я закликаю вас просто озирнутися навколо себе: саме життя й наші політики часом підкидають нам такі неоковирні гіперболи, що не завжди встигаєш адекватно реагувати на увесь цей «бєспрєдєл»... Повірте — в альбомі немає жодного вигаданого сюжету, а взагалі — це великий шмат життя — мого й вашого. І я присвячую його світлій пам’яті мого близького друга Анатолія Казанського.
