Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Французькі місця Лифаря

13 січня, 2005 - 00:00
СЕРЖ ЛИФАР IЗ КРИЛАМИ ІКАРА (ЦЕЙ БАЛЕТ ПРИНІС ТАНЦІВНИКУ СВІТОВУ СЛАВУ) / ФОТО З КНИЖКИ СЕРЖА ЛИФАРЯ «МЕМУАРИ ІКАРА»

Iз Парижу до Києва нещодавно повернулася група українських діячів культури, які брали участь в урочистостях, присвячених 100-річчю Сержа Лифаря.

За рішенням ЮНЕСКО цей рік проходить під ім’ям легендарного танцюриста й хореографа, який прославив своїм мистецтвом Україну та Францію. Наш відомий киянин більше тридцяти років очолював балетну трупу «Гранд-опера».

«Це була незабутня поїздка, — розповів член-кореспондент Академії мистецтв України Юрій Станішевський. — В урочистих заходах, які відкривалися у штаб- квартирі ЮНЕСКО, брали участь політики, дипломати, діячі мистецтва, а також iз Лозанни приїхала вдова Лифаря, графиня Ліллан Аллефельд-Лаурвіг.

У Парижі є багато місць, пов’язаних з ім’ям Сергія Михайловича. Але відтепер, на фасаді готелю «Лотті», в якому багато років знімав номер Лифар, висітиме меморіальна дошка. Її присвятили 100-річному ювілею танцівника. Хочу нагадати, що хореограф, незважаючи на свою фантастичну популярність, ніколи не мав власного будинку у Парижі. Сержа Лифаря було нагороджено вищими нагородами Франції (зокрема, він володар ордену «Почесного легіону», ордену Командора, Великої медалі Парижа. — Т. П. ). Йому неодноразово пропонували прийняти французьке громадянство, а не перебувати у статусі емігранта, але хореограф завжди ввічливо відмовлявся, залишаючись до кінця життя українцем.

Iз хвилюванням ми побували в Академії танцю при «Гранд-опера», яку заснував Сергій Михайлович. Вона й сьогодні є одним iз престижних навчальних хореографічних закладів Франції. Ми зустрічалися з учнями та людьми, які добре знали Лифаря. Уперше на сцені концертного залу ЮНЕСКО виступали французькі й українські танцівники: майстри та молодь. Так, солісти Національної опери України Наталія Лазебникова й Андрій Гура виконали одноактний лифарівський балет «Ромео і Джульєтта». А студенти Паризької консерваторії познайомили глядачів iз варіаціями з «Сюїти у білому». Цей балет по праву вважається шедевром iз спадщини Сергія Михайловича. До речі, навесні цього року «Сюїту...» було перенесено на київську сцену учнями Лифаря, етуалями «Гранд-опера» Крістіаном Влассі та Жільбером Майєром і відтепер балет йде у репертуарі Національної опери України. Потрібно зазначити, що чудово виступали й учні Київської муніципальної академії танцю, зокрема Алла Ситник і Сергій Семеняченко».

Кияни побували у свята святих «Гранд-Опера» — репетиційній залі, яка носить ім’я нашого відомого земляка. Саме там народжувалися балети Сержа Лифаря. Примітно, що крім бесід iз ведучими танцівниками трупи, відбулися переговори з генеральним директором консерваторії Аленом Пуарьє і деканом хореографічного факультету Даніелем Ажезіласом. Було підписано угоди між Київською академією танцю та Паризькою консерваторією про обмін студентами і про проведення майстер-класів педагогами наших країн. Французам презентували книги Ю. Стнішевського «Національна опера України. Історія і сучасність» «Балетний театр України. 225 років історії», а також на згадку про зустріч керівництву консерваторії подарували бронзову статуетку Сержа Лифаря, створену українським скульптором Валієвим, у образі Ікара цей балет приніс світову славу Сергію Михайловичу. Перед від’їздом на батьківщину делегати з Києва поклали квіти на могилу Лифаря. У квітні в гості до нашої столиці приїдуть багато відомих танцівників і балетмейстерів, щоб взяти участь у Міжнародному фестивалі «Серж Лифар де ля данс».

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: