Тут є красива зла блондинка в агресивно-переконливому виконанні Шарліз Терон. Є підступний брехливий бос (дуже органічний Джоел Едгертон). Кілер-ідеаліст, який кошти, отримані за вбивства, витрачає на гуманітарну допомогу для гаїтянської бідноти. Мексиканський наркобарон-бітломан, що ненавидить «Сержанта Пеппера». Парочка придуркуватих власників готелю, що вирішили погратися в бандитів. І, нарешті, є клерк-нетіпака, на якого можна повісити всіх собак.
Одне слово, «Небезпечний бізнес» (оригінальна назва коротша й енергійніша — «Грінго» — так називають вихідців зі США в Латинській Америці) містить повний набір комедійних масок, необхідний, щоб зробити веселе кіно. Не обходиться, втім, без випаду проти корпоративного бізнесу: герой Едгертона, Річард, відрізняється від мексиканського колеги тільки тим, що не вбиває людей власноруч, а наймає власного брата для брудної роботи.
Згаданий клерк — це сумирний і сумлінний Гарольд (Девід Ойелоуо), емігрант з Нігерії, якого Річард хоче просто списати, навіть убити, аби отримати за нього корпоративну страховку. Випадково дізнавшись про ці плани, Гарольд розіграє власне викрадення, але все йде шкереберть, оскільки решта героїв примудряються вляпатися в не менш небезпечні халепи.
Режисер Неш Едгертон (старший брат Джоела) в першу чергу прагне розважити, захопити глядача. Насильства тут більш ніж досить, але Едгертон-старший уникає спокуси впасти в посттарантінівський цинізм; просто там, де має бути смішно — там і смішно, де має буяти адреналін — так і є.
В усьому тому потоці дотепів, глузувань, трюків і стрілянини, увінчаному аж занадто показовим хепі-ендом, не одразу прочитується геть не казковий мотив, пов’язаний саме з Гарольдом. Він колись приїхав у США з нестабільної корумпованої Нігерії в пошуках кращої долі (до речі, батьки британського актора Девіда Ойелоуо — нігерійці). Кінець кінцем, він її отримав. І ось гіркий парадокс — американська мрія здійснюється не в Америці. Працьовитому й щиро віруючому Річарду доводиться, аби не бути обдуреним, дурити самому. На жаль чи на щастя, в нього це погано виходить. А виживає він лише тому, що світ не без добрих убивць.
Отака історія про удачу.
