«Співчуття — ось найвищий прояв думки», — часто повторював Леонід Мілевський. Доля була прихильна до цієї, перш за все, високоморальної людини, яка присвятила своє життя роботі та втіленню творчого підходу до нії. Л. Мілевський був творчим у всьому: творчим фінансистом, творчим керівником та управлінцем, творчим фотографом, творчим організатором. Леонід Мілевський був банкіром, головою Правління Українського професійного банку, академіком Національної Академії проблем людини.
Леонід Мілевський пішов з життя. Але всі ми його пам’ятаємо. Леонід Анатолійович залишив свій добрий слід в житті багатьох людей, подекуди навіть не пов’язаних з банківською сферою.
Леонід Анатолійович народився 10 лютого 1949 року в селі Макар-Буда Макарівського району Київської області. Здобув кілька освіт, з них — дві вищі: фінансово-економічну та художньої фототворчості. Значна частина діяльності Леоніда Анатолійовича була пов’язана з деревообробною промисловістю, де він від столяра Київського деревообробного комбінату, інженера-конструктора та заступника секретаря парткому об’єднання «Київдерев» став заступником начальника економічного управління — начальника фінансового відділу Міністерства лісової та деревообробної промисловості УРСР. Леонід Мілевський особисто за рахунок кредиту Держбанку СРСР проводив фінансування будівництва дуже важливої для економіки України лінії виготовлення деревинно-волокнистих плит на Київському фанерному заводі.
Коли починалися 90-ті роки, Л. Мілевський захопився ідеєю децентралізації державного управління — Україна повинна самостійно вирішувати свої господарські проблеми. Мілевський розумів: головне — не згаяти часу, інакше ресурси міністерства будуть втрачені. Врешті не без участі Леоніда Анатолійовича всі валютні рахунки вдалося перевести в Україну. З 1992 р. він очолив «Меблібанк», який зосередив увагу, насамперед, на роботі з кредиторами та на стягненні простроченої заборгованості позичальників. Найголовнішим завданням після кризи було повернення коштів восьми тисячам громадян. «Меблібанк» пізніше було перейменовано в ВАТ «Український професійний банк», де до останнього часу Леонід Анатолійович працював на посаді голови Правління банку. Його співробітники пригадують, як багато зусиль доклав Леонід Анатолійович аби банк посів чільне місце в банківській системі України, виріс в установу, яка працює з відомими промисловими підприємствами і користується довірою клієнтів, вносячи свій вагомий внесок у розвиток економіки України.
Леонід Анатолійович був талановитим фотомитцем, членом фотосекції Національної спілки журналістів України, членом Правління Національної спілки фотохудожників України. Його роботи відзначені дипломами на багатьох виставках, в тому числі міжнародних. Він любив життя, людей, Україну, в своїх роботах показував розмаїття і красу природи. «Значне місце у моїй творчості, — говорив Леонід Мілевський, — посідає тема українського села, яке, на жаль, сьогодні нерідко збідніле, обідране. І не з отриманням шести соток на початку вiсiмдесятих я влився в сільське життя. Я був у ньому завжди, жив його проблемами, звичний до сільського побуту, — адже я народився і провів шкільні роки в прекрасному поліському краї, де відчував красу й багатство рідної природи. Напевно, сільська тема в моїй творчості — це генетичний поклик предків. Село — це не місток, а безпосереднє спілкування людини з природою, яка є найдовершенішим творцем, джерелом людських талантів, душевного багатства українського народу». Крім того, Леонід Анатолійович був філантропом, меценатом. Саме з Леоніда Мілевського розпочалася тісна співпраця Українського професійного банку з «Днем» у проведенні щорічних міжнародних фотоконкурсів нашої газети. Головні призи фотоконкурсів надавав Укрпрофбанк. Ми горді тим, що серед численних національних та міжнародних фотовиставок, в яких брав участь сам Мілевський, його роботи були і на наших фотоконкурсах. Фотороботу Леоніда Анатолійовича «Український бренд» було включено до фотовиставки, органiзованої з кращих робіт, що надійшли на IV Міжнародний фотоконкурс газети «День». Ми сподіваємося, що співпраця з Укрпрофбанком продовжиться в пам’ять про нього.
Ті, хто знав Леоніда Мілевського особисто, кажуть, що він був надзвичайно скромною, чуйною, глибоко віруючою людиною. За заслуги у відродженні духовності в Україні та утвердження Помісної Української Православної церкви був нагороджений орденом Святого Архистратига Михаїла. Леонід Анатолійович був багатогранною людиною з розвинутим відчуттям справедливості. «Він щедро ділився з нами своїм талантом, зігрівав світ теплом своєї душі, наповнював наше життя відчуттям дружби, поваги, взаєморозуміння, вмінням підтримати іншого у важку хвилину», — згадують про нього його друзі, підлеглі. Леонід Мілевський показав усім нам приклад людяності, був зразком управлінця та вправного менеджера для своїх колег, які, сподіваємося, наслідуватимуть його принципи й надалі.
