Те, що не все гаразд у житті музикантів, а відомий український колектив фактично розділився на дві непримиренні сторони (прихильників лінії генерального директора Аркадія Сапсовича та головного диригента Хобарта Ерла), для широкої громадськості стало несподіванкою. Все складалося прекрасно. Рік тому колектив отримав статус національного, що безумовно свідчить про високий професіоналізм оркестрантів. Концерти проходять з успіхом, одесити багато гастролюють, у них немало шанувальників не лише в Україні, й за кордоном. Безліч захоплених рецензій у пресі... І раптом — конфлікт усередині колективу. Листи-протести «воюючих» розіслано до Міністерства культури та мистецтв, до Верховної Ради, адміністрації Одеської області, представникам ЗМІ тощо. Що сталося? У чому суть конфлікту? І як вийти з цієї непростої ситуації? «День» вирішив надати слово всім сторонам, втягнутим до виру подій.
«Одеський американець», так з легкої руки журналістів почали називати Хобарта Ерла, який 12 років працює в Україні (з 1992 р. він став художнім керівником та головним диригентом Одеського філармонічного оркестру, перший іноземець, удостоєний звання «Заслужений артист України»). Завдяки таланту музиканта у професійному плані значно виріс ввірений йому колектив. Практично в кожному своєму інтерв’ю пан Ерл підкреслює, що потенціал у оркестру величезний, але творчому процесу заважає слабкий маркетинг. Саме тому у одеситів справжня чехарда з адміністративним керівництвом. За останні вісім років змінилося п’ять директорів оркестру. З Києва неодноразово приїжджали різні комісії. Тих, хто не справився з поставленими завданнями, знімали, призначали інших, а конфлікт все одно не вирішувався. Рік тому генеральним директором став А. Сапсович (у минулому музикант і педагог Одеської консерваторії), якого направили рятувати становище, але порозуміння Аркадій Олександрович та головний диригент не знайшли. Кожен висловлює на адресу іншого безліч претензій. 10 грудня закінчується термін контракту Сапсовича, і «група ерлівців» активізувалася. Ось кілька цитат з листа.
«...Аркадій Олександрович не справляється зі своїми обов’язками ні як адміністративний, ні як художній керівник. Щодо організації виїзних концертів, то жоден із них не пройшов без проблем... Як генеральний директор він не намагається знайти альтернативні засоби вирішення фінансових питань, за рік ним не знайдено ні копійки спонсорських грошей. Як і раніше, нічого не робиться директором для закінчення ремонту офісу за адресою Дерибасівська, 5.
Попереду у оркестру складний і відповідальний сезон, кілька зарубіжних поїздок. Оскільки генеральний директор не зовсім розуміє механізми життєдіяльності оркестру, це може призвести до дуже складних ситуацій.
Кваліфікаційні та професійні можливості пана Сапсовича А.О. як художнього керівника (голови художньої ради) також викликають великі сумніви у представників художньої ради та оркестру... З початку сезону до сьогоднішнього дня Аркадій Олександрович жодного разу не прийшов побачитися з колективом. Музиканти бачать його виключно в ролі слухача в залі під час концертів. Про етичні якості пана Сапсовича А.О. художня рада оркестру вже інформувала Вас у листі від 29 липня (реєстраційний номер у Міністерстві 2/275 від 31.07.03). Оркестру важко співпрацювати з таким керівником.
Крім того, наскільки нам стало відомо, юристи стверджують, що пан Сапсович взагалі незаконно перебуває на посаді генерального директора державного підприємства «Національний одеський філармонічний оркестр», оскільки паралельно є засновником та керівником недержавного комерційного підприємства ТОВ «Міжнародна промислово-комерційна компанія «Аркадія-95», зареєстрованого за адресою пер. Нечипоренка 15/15. Вони посилаються на п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій», згідно з яким «не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ та організацій, їхні заступники»...
Обстановка, що склалася, дуже заважає творчому процесу. Неможливо повноцінно провести художню раду, оскільки нікому не зрозуміло, хто ж голова художньої ради, ні провести переатестацію, оскільки ситуація двозначна. Стиль керівництва пана Сапсовича А.О. — це не вчорашній, а позавчорашній день для оркестру. У оркестру немає не лише єдності стратегії, a й просто контакту зі своїм генеральним директором».
Нам вдалося зв’язатися з Хобартом ЕРЛОМ по телефону. Він так прокоментував ситуацію.
— Я за 12 років роботи у вашій країні помітив, що Україна має глибокі культурні традиції і великі перспективи у виконавській майстерності музикантів. Але, на жаль, багато творчих колективів переживають величезні проблеми з менеджментом. Слабо розвинений маркетинг. Це проблема не лише нашого оркестру. І як результат даної проблеми — ситуація в нашому колективі. Я не претендую на посаду гендиректора оркестру, а претендую на посаду художнього керівника та головного диригента колективу. Наприкінці жовтня в Міністерстві праці України я, як іноземець, отримав дозвіл на працевлаштування. Тому розмови протилежної сторони, що я «нелегал», не відповідають дійсності.
Для мене важливо мати на посаді директора оркестру хорошого менеджера. Як диригент я повинен займатися творчими питаннями, а не організаційними. А нині доводиться виконувати менеджерські функції, оскільки Сапсович цього не робить. Зате він активно втручається в творчий процес, а це не є нормально. Більшість музикантів підписала листа проти Сапсовича і мене підтримує. У нас маса планів. Навесні оркестр поїде на фестиваль до Будапешта, а потім виступить в Афінах. Треба добре підготуватися, а не витрачати сили та нерви на боротьбу з Сапсовичем. Він нам не допомагає, а гальмує процес.
У Аркадія САПСОВИЧА свій погляд на те, що відбувається.
— Україна сьогоднішнього дня і Україна 12-річної давності, часу, коли Ерл став диригентом оркестру, — це різні країни. Сьогодні ми прагнемо жити і працювати в правовій державі, де виконання законів є обов’язковим для всіх. І Хобарт Ерл — не виняток. Щоб працювати в Україні, він як мінімум повинен підписати контракт. Документ, у якому буде чітко обумовлено, що він робить, коли і скільки за це отримує. Але проблема полягає в тому, що такого контракту між Хобартом Ерлом та національним одеським філармонічним оркестром не існує і ніколи не існувало. Звідси всі біди.
Художній керівник повинен постійно бути присутнім на репетиціях оркестру, в тому числі тих, що проводять інші диригенти, а також на його концертах. Зрештою, оркестр повинен виправдовувати свою назву. Якщо ми іменуємося національним, значить три-п’ять програм ми повинні присвятити національній музиці. За нормативами міністерства, оркестр повинен давати не менше 60 концертів на рік. А в планах сьогоднішнього головного диригента Хобарта Ерла тільки 21 концерт. А хто проведе решту? Мабуть, нам необхідно мати другого диригента. Якби Хобарт міг бути диригентом і художнім керівником оркестру — це був би ідеальний варіант. Але ж він по півроку не буває в Україні. Не можна ж бути керівником за листуванням.
На запитання, як, на його погляд, може далі розвиватися ситуація в оркестрі, А. Сапсович відповів: «Є два варіанти, обидва оптимістичні. Перший — зі мною не продовжать контракт, і я йду. Але прийде інший директор, і він буде ставити ті ж запитання. Так що нічого не зміниться. Другий — мені продовжать контракт. І Хобарт зрозуміє, що нам потрібно шукати нові форми роботи, співпраці. Хобарт без сумніву людина талановита, фігура знакова для багатьох одеситів. Тому я щиро сподіваюся, що нам вдасться порозумітися».
— Я в курсі конфлікту, сам кілька разів виїжджав до Одеси, щоб на місці розібратися в ситуації, — сказав заступник міністра Міністерства культури та мистецтв Василь РОМАНЧИШИН . — Ми цінуємо Хобарта Ерла як музиканта, досвідченого диригента. Оркестр під його управлінням відзначається високою якістю звучання. Ніхто не має права йому заважати виконувати свої обов’язки. Ні Мінкульт, ні обласна, ні міська влада не ставлять питання розставання з диригентом. Мені здається, лист проти Сапсовича викликаний тривогою групи музикантів про подальшу долю Ерла. Хобарт зараз знаходиться в Америці. За українським законодавством, як співробітник оркестру він, отримуючи зарплату, повинен щодня ходити на роботу. Наприклад, про те, що Ерл у США, я дізнався від нього, розмовляючи по телефону. Погодьтеся, свою відсутність треба оформляти документально, узгоджуючи індивідуальні плани з колективом, вищестоящою організацією. Я розумію, що Хобарт Ерл — творча особистість, але ж він ще очолює колектив і на ньому, як на керівникові, лежать певні обов’язки. Диригент же вважає, що може на два-три місяці поїхати і попрацювати за кордоном. Хобарт досі не оформив (у належній формі) документи. Треба нормалізувати це питання в юридичному плані, підписати контракт, у якому обумовити права і обов’язки як роботодавця, так і найманого співробітника.
Що ж до Аркадія Сапсовича, то він справжній професіонал. Факти, вказані в листі, вимагають ретельної перевірки. Я вважаю, що в посланні є частка суб’єктивності. Є певна позиція губернатора Одеської області, мера міста і начальника управління культури, які знають ситуацію зсередини. Ніхто з одеситів проти Сапсовича не висловився. Мені здається, конфлікт Ерл — Сапсович не творчий, а швидше особистісний. Те, що він вийшов на широке обговорення громадськості, не робить честі ні тому, ні іншому. Контракт з гендиректором повинен підписати міністр культури та мистецтв тому, що оркестр є національним творчим колективом. Справді, частина музикантів підтримує Сапсовича, а частина — проти нього. У грудні ми висловимо свою офіційну думку з цього питання. Останнє слово за міністром Ю. Богуцьким. Я, наприклад, не бачу причин для непідписання контракту з Сапсовичем. Як керівник він себе добре проявив, виконуючи всі обов’язки в рамках тих повноважень, які на нього було покладено. Моя позиція така: якщо колективу потрібен Сапсович — значить, він повинен там працювати, а якщо потрібен Ерл, який немало зробив для становлення оркестру, то нехай він працює. Міністерство спробує зробити так, щоб співпраця обох увійшла в нормальні рамки. А якщо не вийде примирення, то доведеться вдаватися до «хірургічних» методів, але мені дуже не хотілося б доводити ситуацію до цього. Поки Ерл знаходиться в Америці, гра йде в одні ворота. У січні він повернеться, будемо розбиратися, розподілимо функції головного диригента та гендиректора: хто чим повинен займатися.
Тому поки ми поставимо три крапки, але обіцяємо обов’язково проінформувати читачів «Дня», як закінчиться ця немузична історія.
