Хто сказав, що пісок — сипкий недовговічний матеріал? Із цим твердженням вирішили посперечатися два десятки скульпторів з дванадцяти країн світу, котрі приїхали до Москви на II Всесвітній фестиваль скульптури з піску. Його організатори втрамбували мокрий пісок у заздалегідь заготовані форми й надали ці брили скульпторам, які перетворили їх на галерею піскових монументів навколо Великої спортивної арени Лужників. Тільки з погодою учасникам фестивалю не пощастило: заливні дощі змушували майстрів увесь час реставрувати свої скульптури.
Через погодні негаразди найбільше не поталанило російській команді — у задуманої ними статуї «Викрадення Європи» відвалилася найважливіша частина — голова бика-викрадача, а без голови важко розраховувати на перемогу. Призерами фестивалю стали команди США й Англії — журі гідно оцінило техніку виконання їхнього «Переможця дракона» та «Білосніжки», які розділили третє місце. Друге місце дісталося одній із російських команд та її витвору «Напруження». А абсолютними чемпіонами II Всесвітнього фестивалю скульптури з піску визнано українських скульпторів Анатолія та В’ячеслава Борецьких з їхньою композицією «Солоха». Вона вийшла настільки живою та характерною, що завоювала ще й приз глядацьких симпатій. Особливе захоплення викликав товстий пісковий пацюк, що мирно посопував біля ніг Солохи.
