Цікаво, що у Стародавньому Римі існував жіночий день, який відмічали матрони — вільнонароджені жінки, що перебували в шлюбі. Вони отримували від своїх чоловіків подарунки, а рабиням дарувався вільний від праці день. У християнській традиції також існувало та й існує свято жінки, котре святкують у другу неділю після Паски та присвячене спогадам про жінок-мироносиць, які в ранок Воскресіння поспішали до Гроба Божого та першими отримали радісну новину про його воскресіння.
Свято 8 Березня спочатку проголосила Клара Цеткін як День боротьби жінок за свої права, а за часів Радянського Союзу його назвали Днем жіночого робітничого інтернаціоналізму...«День» вирішив запитати: чи доречно святкувати 8 Березня сьогодні, зважаючи на його бурхливе революційне минуле?
— У це свято я особисто ніколи не відчувала ніякого політичного підтексту, я вже й не пам’ятаю точну назву цього свята за радянських часів, — розповідає Ольга Герасим’юк , ведуча авторської програми «Без табу» на 1+1, народний депутат України від блоку «Наша Україна». — Для мене 8 Березня завжди відзначалося як день вшанування жінок, матерів, коханих. Якщо говорити про святкування 8 Березня як свята боротьби жінок за свої права, то я щодо цього не згодна. Як на мене, свої права треба відстоювати у щоденному житті, а не на свята, і не з чоловіками, а з тими життєвими усталеними поглядами на роль жінки в суспільстві, зокрема, коли йдеться про владні, керівні посади. Наша історія дещо «намішала» із цим святом. Для мене це можливість привітати тих, кого люблю. Я особливо не готуюсь до цього «вихідного» (а цього року нам відвели аж три дні). Як правило, ми з друзями їдемо за місто, сидимо біля вогнища, катаємося на конях, спілкуємося і просто радіємо, що нарешті прийшла весна.
— Треба святкувати обов’язково, бо це день жінок, — захоплено завіряє львівська дизайнерка — Марія Костельна , — що стосується жінок, то треба ще більше свят. Адже ми так хочемо, прагнемо отримувати тепло, увагу із боку чоловічої статі й не лише цього дня.
— Я хочу дещо уточнити щодо походження свята, — підкреслив Юрій Шаповал , професор, доктор історичних наук. — Багато хто називає Клару Цеткін засновницею 8 Березня, проте ще до неї, у 1857 році, текстильниці Нью-Йорка пройшли вулицями маршем протесту. А протестували вони проти низьких заробітків і поганих умов праці. Після організованого в 1908 році жіночою соціал-демократичною організацією в Нью-Йорку велелюдного мітингу на захист прав жінок наступного року соціалістична партія Америки оголосила останню неділю лютого Національним жіночим днем. А згадана Клара була потім. У 1910 році на II Міжнародній конференції жінок-соціалісток в Копенгагені Цеткін ініціювала щорічне відзначення Міжнародного жіночого дня. Вперше в Європі його відзначили 19 березня 1911 року — у день річниці перемоги народного повстання в Берліні в 1848 році. А 8 Березня виникло через два роки — свято просто перенесли на цей день. У Росії Міжнародний жіночий день ліві організації відзначали з 1913 року в останню неділю лютого. У 70-ті роки ХХ століття 8 Березня за рішенням ООН стало Міжнародним жіночим днем. Так що у свята не таке вже й «темне» минуле. Я нічого не маю проти свята Матері, але не слід надавати такого сакрального значення назві різних свят. 8 Березня вже навіть нині перетворилось для багатьох молодих людей de facto на просто весняне свято. Ще одна можливість поздоровити всіх жінок моєї родини, включно з онучкою Катериною.
— Звичайно, — ділиться своїми роздумами Наталія Мосейчук , співведуча програми «ТСН. Підсумки» на 1+1, — можна багато разів переосмислювати історію, проте, як на мене, до всього потрібно ставитися з обережністю та дозувати таку інформацію. Для істориків, можливо, важливі всі ці питання «хто? що? коли? як?», проте мені здається, що 8 Березня —це свято пам’яті, а наша пам’ять може просто не сприймати ці відповіді. Щодо мене особисто, то я не надаю великого значення цьому святу. Звісно, мене вітає багато людей із якими я спілкуюсь не лише у приватному житті, але й у професійній діяльності. Більшість із них — це, звичайно, політики, проте я сприймаю ці вітання як шану тому, що я роблю, а не тому що я жінка.
— Особисто я вважаю, що святкувати треба, — розповідає співачка Марія Бурмака , — і я завжди чекаю 8 Березня на подарунки та квіти. Проте мені здається, що вітати та дарувати жінкам подарунки — це настільки інтимна річ, що тут якісь вказівки не доречні, тому кожен має вирішувати для себе сам святкувати чи ні. Окрім 8 Березня у нас є ще свято Дня матері, яке святкується у травні, проте воно поки що не таке популярне. Хоча дивлячись на свою школярку-дочку, я можу сказати, що зараз у школі це свято більш культивується, ніж у моєму дитинстві. Згадуючи свої шкільні роки, можу сказати, що ми з дівчатками завжди нетерпляче чекали на 8 Березня, на подарунки, які нам дарували хлопчики. У своєму житті я намагалася ніколи не надавати цьому святу якогось комуністично-революційного відтінку, це зайве. Я вважаю, цей день — свято всіх жінок. Як на мене, дуже приємно отримувати квіти, тепло не лише в цей день. Проте дуже прикро на душі, коли навколо всіх вітають, а тебе — ні...
