«“Приїзди, Максиме, літом, поїдемо на Десну, і я покажу тобі цю чудову річку”. Так колись, в буремні роки нашої юності писав ти мені. І ось я приїхав, але дома тебе не застав… Є хата, є Десна, але тебе нема..» Так 6 серпня 1961 року записав Максим Рильський у книзі відгуків Літературно-меморіального музею О. П. Довженка в Сосниціна Чернігівщині. То один із перших записів (хата стала музеєм у 1960 році).
Довженкова рідна хата постійно відкрита для гостей, яких особливо багато приїжджає щороку в день його народження. Відколи Максим Рильський зробив цей проникливий запис, минуло понад пів століття. Обійстя музею, його експозиція стараннями працівників на чолі з директором Любов’ю Наконечною доглянуті і затишні. Особливо в цей сонячний і теплий день ранньої осені. Та спершу про меморіальну садибу. Її варто відвідати кожному, хто любить культуру свого народу та українського генія кіно й літератури: тут його коріння, витоки його таланту. А ще – красивемісце, в хорошому значенні – сакральне. Воно притягує до себе людей добрих і щирих. В садибі, огородженій плотом, є батьківська хата під солом’яною стріхою (майстерно перекритою цього року), клуня, погребня, колодязь із журавлем, ворота з дашком-вістрячком. І звичайно, яблуневий сад, а ще чорнобривці, айстри, троянди, флокси. Привертають увагу величезні гарбузи, що пишаються в городі.
ПОЕТ І КІНОРЕЖИСЕР СТАНІСЛАВ ЧЕРНІЛЕВСЬКИЙ
Місцеві мешканці приготувалися до свята: майстри ужиткового мистецтва й учні навчальних закладів експонували свої художні вироби, експонували так,аби не порушити гармонію середовища. Відбулося тріумфальне єднання творчого начала земляків Довженка і щедрот природи, так своєрідно опоетизованої в «Землі», кіношедеврі, який, щойно з’явившись, облетів земну кулю, й донині залишається в шерензі неперевершених фільмів світового кіно. Біля чудової постаті юного Сашка, натхненно втіленого в бронзі Анатолієм Фуженком 1974 року, кожного року в цей день лунають слова шани й визнання світового генія. В минулі роки на цьому подвір?ї експонувались цікаві фотовиставки – закарбовані фотооб’єктивом миті життя Довженка. Аминулого року на обійсті виставляли проектреконструкції літературно-меморіального музею, здійсненого підприємством «Культурно-мистецький арт-центр» з Чернігова (головний архітектор проекту Борис Дєдов). Йшлося про нове приміщення літературної експозиції та готель. Мали надію спорудити його до нинішньої дати. Сьогоднішні оратори – політики й чиновники місцевого рівня – чомусь про це навіть і не згадували, промови вибудовувались на патріотичній риториці – дуже правильних і своєчасних словах, які, на жаль, поки що не підкріплені справами: комплекс у Сосниці так і не почали будувати. Та що там музей, якщопо маршруту з Києва навіть немає достатньо покажчиків, аби туристам не збиватися з дороги й не питали в перехожих, як проїхати до Сосниці.
ВИСТУПАЄ ДИТЯЧИЙ АНСАМБЛЬ
До ювілею усе-таки щось зробила й держава: виготовлено конверти із портретом Довженка, які можна було придбати і погасити. Національний банк викарбував ювілейну монету, випущену невеликим тиражем, яку депутат Верховної ради Олег Ляшко подарував музеєві. Як уже згадувалось, перекрито хату й клуню. Оце, власне, і все. Можна згадати й окремі індивідуальні зусилля в напрямі наукових досліджень спадщини кінорежисера та популяризації його імені: 2013 року побачили світ «Щоденникові записи» Олександра Довженка (видавництво «Фоліо»), редакція журналу «Кіно-Театр» разом із видавництвом «Логос» випустила збірник «Кінорежисер світової слави», а цього року «Комора» запропонувалацікаву книжку «Довженко без гриму», харківське ж видавництво «Клуб сімейного дозвілля» - белетризовану біографію Довженка («Режисер» Костянтина Тур-Коновалова і Дениса Замрія). В дуже скромних планах «Держкіно» - випустити до кінця року короткометражний документальний фільм «Одеські світанки» (грант Президента України). Як бачимо, інтерес до творчості Довженка великий.
ЯБЛУКА З ДОВЖЕНКОВОГО САДУ
Свято вдалося: після більш чи менш вдалих словесних вправ біля пам’ятника Довженкові залунали українські народні пісні у виконанні Сосницького аматорського ансамблю «Криниця», дитячого гурту, ансамблю «Клейноди» з Чернігова. В кінотеатрі імені Довженка перед показом фільму «Іван Сила» кінематографісти спілкувалися з глядачами, кінознавець Сергій Тримбач презентував книжку «Довженко без гриму», поет Станіслав Чернілевський, який після поранення на Майдані і тривалого лікування в Празі щойно повернувся додому, читав свої пристрасні поезії, кіноактори Вілорій Пащенко (нещодавно виступав з концертами в зоні АТО) і Олексій Колесник виконали пісні в супроводі гітари.
ПРОЕКТ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЛІТЕРАТУРНОГО МУЗЕЮ О.ДОВЖЕНКА В СОСНИЦІ
…Червоні яблука з музейного саду з корзин поступово перекочовували до рук гостей, а грона червоної калини нагадували про пролиту кров українських бійців на Донбасі за наше мирне життя, мирну працю, творчість дітей, за нашу Україну: «А ми тую, червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну та й розвеселимо!»
