180 відреставрованих предметів з 40 музеїв, заповідників, галерей України та інших закладів культури, пов’язані з життям та творчістю понад 50 видатних українців, представлені нині широкому загалу в Національному музеї Тараса Шевченка. Виставка «Духовна велич: меморії видатних українців. Наукова реставрація» присвячена 30-річчю Незалежності України і здійснюється за підтримки Українського культурного фонду.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНЕЗИ
Кияни та гості столиці мають можливість побачити унікальні музейні раритети відреставровані фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України в місті Київ та його філій у містах Львів, Одеса, Харків. Завдячуючи їх таланту та любові до своєї справи знакові речі отримали друге життя і стали частиною унікального проєкту.
Всі експонати пов’язані з життям та діяльністю визначних українців, які впродовж ХVIII-ХХ ст. відігравали вирішальну роль в історії та культурі України — Іван Мазепа, Петро Калнишевський, Іван Скоропадський, Петро Могила, Тарас Шевченко, Іван Котляревський, Леся Українка та багато інших.
На виставці представлені особисті речі, малярські й графічні твори художників, документальні пам’ятки, світлини, прижиттєві видання авторів, нотні записи, меблі, книги з особистих бібліотек, одяг, предмети домашнього вжитку. Маючи свою художню виразність та історичну цінність, вони несуть енергетику людини, якій належали, розповідають історію її життя.
Серед цілого світу меморіальних речей та творів кожен відвідувач може знайти щось цікаве для себе, невідоме і особливе. Требник упорядкований та виданий Петром Могилою (1646 р.), «Євангеліє» останнього гетьмана України Петра Калнишевського (1758 р.), ікона «Св. Миколай Чудотворець» початку XVIII століття з іконостаса Богоявленського собору. речі з особистого архіву Василя Стуса, зокрема, зошит часів заслання, кабінетний стіл ХІХ століття, за яким у Вінниці працював Симон Петлюра, деталі костюмів різних ролей Марії Заньковецької та багато інших особистих речей видатних українців викликають бажання хоча б подумки доторкнутись до них.
«Кожен артефакт, представлений на виставці — це змістовне збереження генези української культури. Це не просто реставраційна робота, а велике наукове дослідження, над яким працювали люди, які віддають серце, душу, свій талант своїй роботі», — зазначив Валерій Бітаєв, віцепрезидент Національної академії мистецтв України.
Крім того, кожен виставковий експонат має свою історію, яка відкриває маловідомі сторінки біографії видатних українців і спонукає дізнатись більше про їх життя та творчість.
ДОЛЕНОСНИЙ ПОРТРЕТ
Свою історію має і портрет поета Василя Жуковського роботи Карла Брюллова. який зіграв важливу роль у житті Тараса Шевченка та допоміг звільнитися від кріпацтва. Навесні 1838 року у Санкт-Петербурзі відбулася лотерея, на якій було розіграно картину. За отримані кошти було викуплено з кріпацької неволі майбутнього поета та художника.
У роки Другої світової війни портрет дуже постраждав. Влітку 1941 року експонати музею Т. Г. Шевченка готували до евакуації і перевезли на берег Дніпра, де вони протягом двох тижнів залишалися просто неба, під дощем. Але завдячуючи професіоналізму та ентузіазму кількох поколінь художників-реставраторів Реставраційного центру ми сьогодні можемо побачити доленосний портрет на виставці в чудовому стані. А після її завершення в постійній експозиції Національного музею Тараса Шевченка.
Ще одна цікава реліквія, пов’язана з Кобзарем — перстень Михайла Лазаревського, в якому зберігається кілька волосинок від вуса Тараса Шевченка. Цей експонат ще чекає на своїх дослідників. Науковці мають з’ясувати, якому з шести братів Лазаревських все ж таки належав перстень, адже на печатці є напис: «Лазаревський з Конотопа».
СРІБНИЙ ВІНОК
Цікава історія трапилася зі срібним вінком Михайла Грушевського, подарованим йому від наукового товариства ім. Тараса Шевченка у 1926 році в особі Кирила Студинського та Іларіона Свєнціцького, які прибули зі Львова на 60-літній ювілей вченого.
«Весь колектив нашого музею був шокований тим, що унікальний срібний вінок ми побачили в експозиції цієї виставки. Адже цей раритет експонувався лише один раз, а потім сліди його загубились. А він виявляється ось перед нами, — ділиться враженнями завідувачка «Історико-меморіального музею Михайла Грушевського» Світлана Панькова. Символічно, що така «знахідка» відбулась у рік 155-ліття Михайла Грушевського, зауважує пані Світлана.
Вперше цей ювілейний подарунок експонувався на виставці «ВУАН на сучасному етапі», яка відкрилася влітку 1932 році в Музеї українських діячів науки і мистецтва, що розмістився в Музейному містечку Лаври. Багато років ретельно досліджуючи архівні збірки, фахівці музею вже давно натрапити на слід срібного вінка, який губився в документах початку 1930-х, але достеменно не знали, де саме він зберігається.
Насправді, у 1946 році Академія наук УРСР передала його на зберігання до Будинку-музею Тараса Шевченка в Києві, а звідти на початку 1953 року він надійшов до колекції Державного музею Т. Г. Шевченка АН УРСР (нині — Національний музей Тараса Шевченка).
Варто зазначити, що крім змістовної частини виставки, вона має ще й оригінальне дизайнерське рішення. Унікальні речі представлені у конструкціях з модульних вітрин-блоків, що мають спеціальну систему освітлення. Це дає можливість об’єднати в єдину композицію експонати, створені з різних матеріалів та технік виконання, і разом з тим, візуально виокремлює кожний твір в експозиційному просторі.
Виставка триватиме до 10 жовтня.
