Автором вистави «Ісус» (лібрето, постановка і хореографія) є Олег Ніколаєв. У складі творчої команди створення вистави на євангельські оповіді (музика Джона Дебні — це один із найпопулярніших композиторів і диригентів США) взяли участь: диригент Юрій Пороховник, хормейстер Валентин Пучков-Сорочинський; художник — Дарія Бєлая, оркестр, хор, балет і солісти театру. До речі, Ніколаєву вдалось, здавалося б, неможливе — отримати дозвіл голлівудської знаменитості на безкоштовне використання музики для втілення своєї ідеї у створенні масштабної вистави. Щоправда, автор поставив умову про заборону на аудіо- та відеозапис спектаклю, з чим дніпропетровці змушені були погодитися. Робота над постановкою тривала близько року: Олег Ніколаєв додав до музики американця музику Баха і Прокоф’єва, а також інших композиторів.
Назва прем’єри ввергає в стопор: «Ісус»?! Той самий? Одначе... Щось схоже спостерігалося на початку минулого століття в Росії, коли відомий філософ Володимир Соловйов звернувся до Синоду по дозвіл на російське видання книжки французького автора Ренара «Життя Ісуса». «Що це вам на думку спало?» — обурився тоді обер-прокурор Синоду Побєдоносцев, людина вкрай консервативних поглядів. «Але ж треба нарешті народові про Христа розповісти», — парирував мислитель.
Театр, який звернувся до образу Ісуса, теж переслідує просвітницьку мету. Ясна річ, що здійснює її він своїми театральними засобами. У дніпропетровських глядачів є можливість побачити, як це робиться у виставі. Перша з них відбулась 28 вересня, подальші пройдуть 13, 16 і 17 жовтня.
Про причини, що спонукали до появи «Ісуса» в репертуарі Дніпропетровського театру опери і балету, розповів головний ініціатор вистави Олег Ніколаєв:
— «Загадки» Ісуса (їх сила-силенна!) не перестають хвилювати людство упродовж століть. Якщо першими учнями Христа були прості рибалки, то пізніше перед Христом схилялися найрозумніші люди і творці людської цивілізації. Пригадаймо, що початок феномена Пришестя Ісуса було покладено в 20-ті роки правління цезаря Августа в Іудеї. Саме тоді в селищі Назарет галілейська діва почула звістку: «Ти народиш сина і наречеш йому ім’я Ісус». Парадокс його появи в тому, що він неймовірний і водночас історично реальний. Життя Ісуса стрімке, як блискавка, а світло від нього воістину невгасиме. І час відкриває дедалі нові грані в його особистості.
Знаєте, до жодного зі своїх спектаклів я не готувався так довго. Думав і зважував: брати — не брати, бути — не бути? І все-таки наважився робити. Хочу сподіватися, що вистава викличе інтерес у віруючих і світських людей. До останніх зараховую й себе: театр — установа світська, щоб не сказати гріховна... Були часи, коли акторів ховали за кладовищенською огорожею... Для мене Христос — фігура планетарна, в часі нескінченна, яка всіх стосується. Світова історія і культура багато в чому починаються з Різдва Христового. Невимірно розширюються межі людського: виникає поняття про добро і зло; світло відділяється від пітьми; зникають жорстокі закони язичництва — око за око, зуб за зуб; найсильніші падають, слабкі перемагають. Але християнство несе світу не лише різдвяні радості й свята. Ісус відкрив шлях до Бога, який був не лише силою грізною, страхітливою, караючою. При всій величезності й незбагненності Творець поставав особистістю, з якою можна було вступити у взаємовідносини, покладаючись на його любов, розуміння і прощення.
— А який останній аргумент визначив ваш остаточний вибір ?
— Не лише останнім, але й першим була музика Джона Дебні! З першого прослухування вона оволоділа мною, я бачив її, відчував, вона проникла у всі пори мого єства. Здавалося, збожеволію, якщо не поставлю її. Ще древні говорили: «Музика створює простір, у якому живуть наші душі». За особистим визнанням Джона Дебні, музика до фільму Мела Гібсона «Пристрасті Христові» була найважчим завданням у його житті. І вона стала кращою зі створеного ним за всі роки роботою в Голлівуді! («Я пережив кожен удар хлиста, яким шмагали Христа. Вірю, що в Ісусі людська природа досягла своєї досконалості. Щасливий, що пройшов через це неймовірне випробування», — зізнався композитор). Це могутня музика! Вона також красива й харизматична (за музику до «Пристрастей Христових» Джона Дебні було номіновано на премію «Оскар»).
Партію Ісуса на прем’єрі виконав 20-річний артист балету Євген Даньков-Бєлянський: хоча за віком він значно молодший за свого героя на момент його розп’яття і воскресіння (а саме про це — більша частина вистави), чистий погляд і точна пластика допомагають увійти в цей непростий для будь-якого артиста образ. Не менш вдалий підбір інших артистів: на прем’єрі партії Матері Спасителя виконувала Валерія Ільченко, Марії Магдалини — Олена Печенюк, Іуди — Сергій Бадалов, Понтія Пілата — Антон Сигидін, Ірода Антипа — Юрій Войников. Окрім хореографічних, у спектаклі є й вокальні партії: з ними чудово впорались солісти Олена Бокач, Зоя Каїпова і Тимур Парулава.
