Цей твір свідчить, що в нашій літературі з’явився перший сатиричний роман про українську бюрократію... Досі найвідомішими сатиричними творами Володимира Даниленка були: повість «Дзеньки-бреньки» — пародія на замкнутість і маргінальність української культури, травестія Євангелія — оповідання «Тір-лір-лі», в якому Даниленко знаходить витоки більшовизму в православ’ї, оповідання «Футбол по-туровецьки» — український парафраз на тему завоювання Трої, та оповідання «Смерть учителя» як пародія на шістдесятництво і, загалом, на нашу еліту, через яку Україна не може виборсатися з безнадійної колоніальної трясовини.
У романі «Газелі бідного Ремзі» письменник продовжує здирати маски з суспільства, докопуючись до першовитоків національного лузерства. Цього разу під мікроскоп Даниленкових лабораторних дослідів потрапив український політичний клас.
Про що новий роман письменника? У розпал «касетного скандалу» адміністрація президента Леоніда Кучми хапається за «соломинку», щоб врятувати режим. Потрібен досвід людини, яка потрапляла в подібні ситуації і з них викручувалась. І таку людину знайдено в особі кримського хана Хаджи Селіма Герая І, якого в ХVII—ХVIIІ століттях чотири рази скидали з престолу, але щоразу він повертався до влади. Хан був не лише спритним політиком, а й тонким ліриком, що писав газелі під псевдонімом Ремзі. За допомогою медіума Розалії Шовкалюк хана повертають з того світу і змушують служити українській владі. До нього приставляють двох офіцерів СБУ, з якими Ремзі переживає дивні пригоди в країні гяурів, про звички яких він розповідає в любовних посланнях до своїх сорока жінок.
Розділи в романі названі газелями. У мусульманських країнах газель — це ліричний вірш, який складається здебільшого з дванадцяти двовіршів. Стилізуючи розділи під форму газелі, письменник кожен розділ закінчує двовіршем (бейтом), у якому, відповідно до традицій перської, арабською, тюркської поезії, вказує поетичне ім’я героя роману. У романі сорок любовних послань, у яких Ремзі описав свої пригоди в Україні, яку він по-східному називає Гюлістаном.
Хронологічно роман охоплює п’ять років сучасної української історії. Розпочинаються події з «касетного скандалу» й закінчуються 13 вересня 2005 р. І хоч останній контрапункт твору — помаранчева революція, з епілогу читач може зрозуміти, що насправді автор переймався не критикою попереднього політичного режиму, а розкриттям першопричин хронічного національного невезіння. Та й прототип Леоніда Кучми в романі зображений незлим. Президент у Даниленка вийшов комічним, він по-своєму піклується про державу, але над ним тяжіє національне прокляття, через яке Сарихан (із кримськотатарської — Рудий Хан, так називає президента Ремзі) не може налагодити в країні громадянський спокій і достаток. Головною причиною розтягнутої на тисячоліття гризні й колотнечі українців автор роману бачить не лідерів, а націю. В останній газелі Ремзі сниться сон, в якому Господь розповідає йому історію, що розкриває походження національного прокляття, через яке українці не можуть помиритися між собою.
Найбільше вражає в майстерності Володимира Даниленка вміння в локальному сюжеті викласти вселенську проблему, як, наприклад, у його сатиричному оповіданні «Футбол по-туровецьки», де в дитячих пристрастях сконцентровано все людське зло, яке підносить і руйнує цивілізації: лицемірство й аморальність, брехня й цинізм, зрада і підкуп. І в романі «Газелі бідного Ремзі» Україна постає світовою ареною, на якій добро змагається зі злом. І від наслідків цього поєдинку залежить доля людства, бо насправді немає ізольованих народів. Сучасний світ надто тісний, щоб можна було в ньому відгородитись одне від одного й пересидіти, доки один сусід буде пожирати другого.
Цікавим є той факт, що практично вперше український письменник змальовує внутрішні механізми того, як працює сучасний Кабмін. Він це робить з іронією. У романі до 300 персонажів. Фактично це комічно викладений епос найдраматичнішої сторінки сучасної історії, яка розпочалась зі вбивства журналіста Георгія Гонгадзе і ще не закінчилась...
Довідка «Дня»
Володимир Даниленко — автор книжок прози «Місто Тіровиван», «Сон із дзьоба стрижа», книжки есеїстики і критики «Лісоруб у пустелі», роману «Газелі бідного Ремзі»; автор антології сучасної української новелістики «Квіти в темній кімнаті», антології сучасної української комічної прози «Опудало», антології житомирської прозової школи «Вечеря на дванадцять персон»; лауреат Літературного конкурсу гумору й сатири у Філадельфії (1995 р.), літературних премій імені Івана Огієнка (1999 р.) та «Благовіст» (1999 р.), лауреат журналу «Кур’єр Кривбасу» (2005 р.), лауреат Першого всеукраїнського конкурсу сучасної радіоп’єси (2007). На всеукраїнському книжковому форумі, присвяченому Дню незалежності, книжка Володимира Даниленка «Сон із дзьоба стрижа» визнана кращою прозовою книжкою 2007 року. Твори автора перекладались німецькою, англійською, японською, польською мовами.
