Хореографія в Ізраїлі, віддаючи данину класиці, яка явно не лідирує, і фольклорному танцю (йому віддають данину всі, від малого до старого), дала явний крен у бік модерн-балету. Останньому не втомлюються аплодувати найкращі зали світу. За підтримки Посольства Держави Ізраїль, 23 квітня в головному концертному залі столиці, Палаці «Україна», у нас є можливість познайомитися з творчістю одного з провідних колективів сучасного балету «Кібуц данс компані».
Ця балетна трупа була заснована 1996 року Едіт Арнон як продовження її діяльності в регіональному центрі танцю Західної Галілеї. За час свого існування колектив став однією з провідних ізраїльських танцювальних компаній, що отримали міжнародне визнання.
Едіт Арнон народилася в Чехословаччині. У часи Другої світової війни була в’язнем концтабору. Чудом виживши, після звільнення переїхала до Будапешта — в цей час вона вчилася танцю спільно з послідовниками Курта Йооса. Емігрувала до Ізраїлю 1948 року, де стала одним із піонерів танцювального мистецтва. Її центр займався навчанням дітей і дорослих. Більшість ізраїльських та іноземних хореографів були її учнями. З 1970 по 1996 рік вона працювала над створенням «Кібуц данс компані». Велика складова успіху цього колективу — співпраця з багатьма відомими хореографами.
Останні кілька років творчим керівником і головним постановником є Рамі Беєр, який навчався мистецтву танцю і його постановки в Едіт Арнон і спільно з нею створив понад 40 вистав. Глядачі всього світу захоплено сприймають кожну його нову роботу, що, у свою чергу, ще більше розширює географію гастролей ансамблю.
Компанія заснувала спеціальну програму для школярів, щоб ще більше дітей залучити до мистецтва танцю. Колектив бере участь у всіляких фестивалях. У цьому сезоні плануються гастролі країнами Далекого Сходу, Південної Америки та Європи. Міжнародне танцювальне село діє з літа 2008 року. Тут пропонуються курси для танцівників і хореографів з усіх куточків світу. Просторі аудиторії та унікальна атмосфера дозволяють учням зануритися в чарівний світ танцю.
Роботи Рамі Беєра отримали міжнародне визнання, він бере участь у спільних проектах з провідними танцювальними колективами Ізраїлю і зарубіжжя. Роботи останнього десятиліття: «Питання без відповіді» — 1998 рік, «На краю» — 1999 рік, «Метелики» — 2001 рік, «Досягаючи сонця» — 2005 рік, «Екодом» — 2006 рік.
— Я збирав системи електропостачання, — згадує хореограф про ідею постановки «60 герц», виставу, що й зараз у репертуарі його ансамблю, — і один хлопець увімкнув напругу. Я підскочив на 35 футів угору, мої руки, спина й плечі боліли ще три дні. Коли оговтався, мене запитали, чи в порядку я, моя відповідь була — так. Я знаю, що таке енергія. Напруга йде від 0 до 150 вольт і назад — цей цикл повторюється 60 разів, кожну секунду. Він становить 60 герц.
Інша вистава — «Aide memoire» — брала участь у престижних фестивалях у Європі, США та країнах Південної Америки. У ній — біль пам’яті Голокосту, його вплив на наші життя сьогодні передаються за допомогою емоційних асоціацій. Це унікальна робота, яку вербально описати неможливо. Горе й безвихідь, смерть та віра в життя, гра світла і рухів, що викликають захоплення.
Рамі Беєр запрошує нас до подорожі в легенду — балет «Досягаючи світла». У ньому він оповідає про те, що досягаючи чогось, ми втрачаємо наше відчуття часу й себе самих. Картини, що представляють життя як таке, в його русі і монументальності, світлі та кольорі, асоціаціях і фантазіях.
«Екодом» — комбінація танцювальних дуетів, тріо і великих груп. Гімн життя й попередження — землю потрібно берегти. Постановник створює світ складний, жорстокий і сірий, танцюристи передають страждання змучених та виснажених душ і тіл.
А на сцені Палацу «Україна» для киян та гостей столиці буде представлена вистава «Kef-kafim», про яку не розповідатиму, адже її можна подивитися самим і пересвідчитися, що такого балету ми ще не бачили.
