XIX Відкритий російський кінофестиваль завершився в Сочі під шалені звуки групи Rolling Stones. Прем’єрному показу картини Мартіна Скорсезе «Хай буде світло», що стала офіційним фільмом закриття, передувало оголошення вердикту журі фестивалю на чолі з Павлом Чухраєм.
Вердикт набагато більше був схожий на соломонове рішення, ніж торішній вибір сочінських суддів, які відписали майже всі нагороди одній- єдиній картині «Прості речі». І все ж таки нинішній призовий розклад бездоганним не назвеш, пише gzt.ru. На виправдання журі можна лише зауважити, що цього року стався неврожай чоловічих ролей у яблучко, чого зазвичай на «Кінотаврі» не буває. Раніше, як правило, проблемою журі було знайти якісну жіночу роль. У конкурсі-2008 таких ролей виявилося як мінімум дві: зіграна Дар’єю Мороз селянка Настьона в екранізації распутінської повісті «Живи та пам’ятай» і оперна діва, яка вростає в суворий грунт російського життя — її образ втілила Ксенія Раппопорт у метафізичній драмі Кирила Серебреннікова за сценарієм Юрія Арабова «Юр’єв день».
Журі віддало перевагу петербурзькій актрисі Раппопорт, і достойне це рішення стало для обраниці несподіванкою. Вона залишила фестиваль напередодні закриття, і за кілька годин до церемонії дирекція терміново зажадала її назад, але літак затримався, і особисто отримати приз Раппопорт не встигла. Минулого року її робота в фільмі Джузеппе Торнаторе «Незнайомка» була удостоєна італійської премії David di Donatello, услід за цим пішло підписання контракту ще на три італійських фільми. В одному з них, що знаходиться зараз в роботі, Раппопорт грає жінку, якій головний герой — італієць — віддає перевагу над домогосподаркою, зіграною Монікою Беллуччі.
«Живи та пам’ятай» не залишили без головних нагород: Олександр Прошкін став кращим режисером. Це рішення не назвеш беззаперечним, але проігнорувати вслід за Учителем ще одного метра з «молодіжного» за своїм складом конкурсу судді, мабуть, не вважали за можливе. На цьому подарунки для «Живи та пам’ятай» закінчилися.
Натомість непоганий урожай зібрало «Дике поле» Михайла Калатозішвілі: «Білий слон» від кінознавців і кінокритиків, приз Олексію Айгі за кращу музику, а Петру Луцику й Олексію Саморядову — посмертно за кращий сценарій. Кращим продюсерським проектом, гідним спецдиплому, журі визнало «Нову землю» Олександра Мельника, окремо подякувавши Іллі Дьоміну за операторську роботу. Робота якісна, але очевидним претендентом на цю нагороду, що вперше вручалася на «Кінотаврі», здавався все таки не Дьомін, а Олег Лукічев. У нього в конкурсі було відразу два фільми, причому разюче несхожих один на одного за фактурами: засніжений «Юр’єв день» і знятий на Кубі вогнедишний «Океан» Михайла Косирева-Нестерова. Чомусь журі цю художню обставину не врахувало, вчинивши з Лукічевим несправедливо. Можливо, як і у випадку з Учителем, мала місце інтрига, пов’язана зі складною системою внутрішніх відносин у російському кіносвіті. Не випадково на фестивалі була поширена безглузда чутка, ніби Лукічев зіпсував увесь відзнятий на Кубі матеріал, і бідолашний продюсер був змушений за великі гроші витягувати «Океан» на комп’ютері.
Оглядаючи ще до початку фестивалю конкурсну програму, можна було з упевненістю передбачити, що голова журі Павло Чухрай, який зняв свій кращий фільм про злодія, приречений на особливі відносини з фільмом Бакура Бакурадзе «Шультес». Ця картина про кишенькового злодія-аутиста, для якого крадіжка — єдиний можливий спосіб контактувати зі світом. У результаті лаконічний і зовні безпристрасний фільм Бакурадзе, що відразу після показу справедливо став одним з основних фестивальних фаворитів, отримав головну нагороду «Кінотавру-2008». Завершується «Шультес» безрадісно, втім ця обставина, як зазначив у заключній промові один з керівників «Кінотавру» Олександр Роднянський, не завадить сподіватися на райдужне майбутнє кіно. Мабуть, тому й було показано під завісу фільм Мартіна Скорсезе «Хай буде світло».
