Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Клаптик України в «золотому трикутнику» Парижа

Екскурсію для «Дня» провів радник — директор Культурно-інформаційного центру Олег Яценківський
21 червня, 2012 - 00:00
СТУДЕНТ НМАУ ТА ІТАЛІЙСЬКОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ, ЛАУРЕАТ ПЕРШОЇ ПРЕМІЇ КОНКУРСУ ім. В. ГОРОВИЦЯ РОМАН ЛОПАТИНСЬКИЙ ВІРТУОЗНО ВИКОНАВ ФОРТЕПІАННІ ТВОРИ ІВАНА КАРАБИЦЯ, БОРИСА ЛЯТОШИНСЬКОГО ТА МОРІСА РАВЕЛЯ / ФОТО НАДАНО КУЛЬТУРНО-ІНФОРМАЦІЙНИМ ЦЕНТРОМ

Затишна вулиця в самому центрі Парижа з благозвучною назвою авеню Мессін. Саме тут розташований Культурно-інформаційний центр Посольства України у Франції. Це 8-й район французької столиці, який парижани називають «золотим трикутником», де розташовані Єлисейські поля, авеню Монтень, Фобур Сент-Оноре, вулиці Георга V та Матиньон. Саме тут — Резиденція президента, міністерство внутрішніх справ, ряд державних будівель, чимало модних бутиків, художні галереї, престижні антикварні салони, фешенебельні готелі та центри високої моди.

Нас, невелику делегацію з Києва, що приїхала з символічною концертною програмою «Видатні мистецькі постаті України. Композитор Іван Карабиць» гостинно зустрів директор Культурно-інформаційного центру при Посольстві України у Франції Олег Володимирович ЯЦЕНКІВСЬКИЙ.

— По всьому світу культурно-інформаційних центрів України налічується поки що тільки два: в Москві та Парижі, — підкреслив Яценківський. — Але якщо Російський центр культури працює давно і стабільно, то цю будівлю пощастило придбати урядом України тільки 2004 року. Нам пощастило з цим будинком, який має свою історію, адже одним з хазяїв був популярний кіноактор Ален Делон. Саме тут французький актор мешкав з красунею Ромі Шнайдер. У будинку залишились деякі речі, що нагадують про романтичні стосунки цих двох зірок кіно, — кілька фотографій на стіні, старовинний камін... Щоправда, будинок обживався повільно... Коли я вперше переступив його поріг, здалось, що тут зберігається якась невловима аура теплоти й натхнення. Тримати його зачиненим було б непоправною помилкою. Дім створено, щоб тут вирувало творче життя, адже міжкультурний діалог як визначний напрям діяльності, присутність культури України у французькому інформаційному просторі якнайбільше формує міжнародний імідж нашої держави.

— Розкажіть із чого ви розпочали роботу Центру?

— Культурно-інформаційний центр працює за низкою програм, найбільша з яких проходить під патронатом посла України у Франції Олександра Купчишина і називається «Українські сезони в Парижі». Це досить розмаїта акція, що включає серії концертів, виставок і презентацій. На постійній основі працюють «Літературний клуб», «Кіноклуб», де зустрічаються письменники, поети, критики, кінознавці обох країн, обмінюючись своїми духовними надбаннями. Серйозну роботу ми провели по програмі «Євро-2012». Спільно з польськими колегами розробили проекти презентацій міст, де нині відбуваються футбольні баталії.

Окремо хочу виділити роботу «Школи мистецтв» для дітей діаспори, французької молоді, що бажає більше знати про нашу країну. Директор школи Олена Місталь — громадянка Франції українського походження. Вона дуже енергійна та ініціативна. Зуміла розгорнути цікаву роботу з дітьми. По середах і суботах наш Центр бринить дитячими голосами, в кожній залі чується спів, лунає гра на різних інструментах. Заняття в школі проходять під контролем Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, фахівці якого періодично оцінюють рівень знань наших випускників, даючи їм право сертифікованого вступу до вузів України.

— На вашу думку, чим цікавий був для французької публіки останній концерт?

— Передусім тим, що талановиті музиканти з Києва, приїхавши на «Українські сезони», започаткували новий проект «Видатні мистецькі постаті України». Творчий вечір було присвячено пам’яті видатного композитора, диригента, піаніста, професора Національної музичної академії України ім. П. Чайковського Івана Карабиця (1945—2002). І це досить символічно, адже видатний громадський діяч Іван Федорович здійснив багато акцій для розширення українсько-французьких зв’язків. Так, у 1990-ті І.Карабиць як член комісії ЮНЕСКО організував серії гастрольних подорожей найбільшого хорового колективу — капели «Думка» та Симфонічного оркестру радіо та телебачення України містами Франції. З того часу зав’язались глибокі контакти, і дружба цих колективів триває до сьогодні. Як творчий директор Міжнародного музичного фестивалю «Київ мюзік фест», Іван Карабиць запрошував французьких митців до Києва, зокрема таку знану постать, як композитор Маріан Кузан... А 2002 року син композитора Кирило Карабиць став диригентом оркестру «Радіо-Франс».

Хочу зазначити, що виконавська майстерність українських музикантів справила незабутнє враження на французьку публіку й покорила її. Дружина композитора професор Національної музичної академії України ім. П. Чайковського, доктор мистецтвознавства Маріанна Копиця-Карабиць ознайомила слухачів з творчим шляхом яскравого митця, подякувавши всім, хто долучився до цієї акції. Лауреат Першої премії та золотої медалі Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті В. Горовиця Роман Лопатинський, нині студент НМАУ та Італійської академії мистецтв, віртуозно виконав фортепіанні твори Івана Карабиця, Бориса Лятошинського та Моріса Равеля. А вокальні твори Івана Федоровича за поезією Бориса Олійника з циклу «Мати», а також романси К. Дебюссі, Ж. Масне, Ф. Пуленка прозвучали в неперевершеному виконанні лауреата міжнародних конкурсів, солістки Київського муніципального театру опери та балету, викладача сольного співу НМАУ Тамари Ходакової під супровід концертмейстера Наталії Королько.

Нагадаю, Центр сприяв організації ряду концертів талановитих українських дітей, серед яких стали виступи талановитих дітей — переможців конкурсу «Шляхами королеви Анни Ярославни», київського хореографічного ансамблю «Юність», виступи в Парижі на Марсовому полі ансамблю «Чарівні струни», концерт українських дітей із Білої Церкви в м. Дюнкерк, київського дитячого хору «Либідь» в м. Тулузі, виступ ансамблю «Горлиця» на фестивалі культур світу в місті Альє, виступи ансамблю народної музики «Візерунок» Тернопільської обласної філармонії, хору «Дударик». Із успіхом своє мистецтво в Парижі представляли кияни 2010-го. Актори Національного театру ім. І. Франка показали виставу «На полі крові» за Лесею Українкою (головні ролі виконали Остап Ступка і Дмитро Рибалевський). Не забула паризька публіка й гастролі Національного львівського театру ім. М. Заньковецької. Ця поїздка відбулась у рамках всеукраїнського святкування 150-ї річниці від дня смерті та перепоховання Тараса Шевченка. Заньківчани презентували літературно-музичну композицію «Посланіє...» за творами великого Кобзаря у виконанні народного артиста України Богдана Козака...

«Українські сезони» вже стали доброю традицією, яка допомагає зміцненню культурних зв’язків між Україною та Францією, корні яких сягають далекого 1049 року, коли дочка київського князя Ярослава Мудрого Анна стала дружиною французького короля Анрі І.

У майбутньому ми плануємо продовжити заходи за участю мистецьких колективів, артистів, художників, співаків різних регіонів України, концерти лауреатів престижних міжнародних конкурсів, завдяки чому можливо представити якнайширше мистецькі досягнення та яскраві творчі постаті нашої культури...

Маріанна КОПИЦЯ, музикознавець, Париж — Київ
Газета: 
Рубрика: