«Хочеш насмішити Бога — розкажи Йому про свої плани на завтра». Слушність цієї сентенції ми вповні усвідомили в останні три місяці. Звичка структурувати час наперед і надовго — як особиста, так і, сказати б, виробничо-колективна — за цей час уже призвела до багатьох «фальстартів». Театри планували афішу з квітня...з травня...з червня... Тепер дехто анонсує липень... Направду ж, коли призначаються — а потім скасовуються авіарейси, коли в деяких областях знову закривають заклади культури і спорту (забувши, що їх вони і не відкривали), коли під загрозою опиняються і так уже скориговані терміни вступної кампанії до вишів, ціна цих планів — доволі сумнівна. Але не можеш не думати, не прораховувати, не складати планів — не лише «А», але й «Б», і «В», і далі....
Так, тривалі розмірковування організаторів Третього всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» призвели до створення «дорожньої карти», реалізація якої дозолила б гідно завершити цьогорічний цикл, не кинувши його на півдорозі.
Розпочиналося все штатно: прийом заявок (цьогоріч у змагання вступили 83 прем’єри 2019-го), перегляд експертами відео, оприлюднення лонг-листа у Міжнародний день театру, 27 березня. Але надалі графіки полетіли шкереберть: неможливість розпочати з 28 березня перегляди наживо уже потягнула за собою — за принципом доміно — не-оприлюднення шорт-листа 10 липня, як було заплановано. І навіть якщо експерти потроху почнуть ці перегляди в серпні (хоча реалістичніше виглядає вересень), то за час, що лишатиметься, нереально буде до грудня організувати-провести підсумковий фестиваль (щільна завантаженість потрібних майданчиків, логістика, готелі...). До того ж, вкрай проблематичним наразі виглядає зібрати авторитетне міжнародне Журі — ніхто не знає, якими за декілька місяців будуть правила в’їзду-виїзду в різних країнах, та й особисті побоювання та перестороги теж не можна не брати до уваги.
У цих форс-мажорних обставинах дирекція фестивалю-премії та керівництво Національної спілки театральних діячів України оголосило рішення про скасування ІІІ етапу «ГРИ» (підсумковий показ у Києві в останню декаду листопада 12 вистав-претендентів та визначення переможців за його підсумками міжнародним журі). Експерти переглянуть лонг-лист наживо протягом осені, лауреатами оголосять усіх, хто увійде до шорт-листа, а на 3 грудня в оновленому приміщенні Національної оперети заплановано гала-програму вшанування переможців — з уривками з найкращих вистав та запрошенням знаних фахівців з закордону. Якось так.
Наразі експерти вже втомилися чекати (одна з колег зізналася, що навіть хоч на лавочці біля Театру ім. І. Франка посиділа, поки всередину не можна) і всі готові у будь-який момент стартувати. Думаю, такі само настрої панують і в колективах, а у лонг-листі, нагадаємо, окрім згадуваних «франківців» ще «Золоті ворота», Молодий, Театр драми і комедії на лівому березі Дніпра, Театр на Подолі, Одеський український театр ім. В. Василька, Сумський ім. М. Щепкіна, Чернігівський ім. Т. Шевченка, ProEnglishTeatre, Київська оперета, Львівська ім. С. Крушельницької, Одеська та Харківська опера, Open-operaUkraine, Дикий театр, Перший театр для дітей та юнацтва (Львів), Миколаївський та Полтавський театри ляльок, Театр на Печерську, «І люди, і ляльки» (Львів), Івано-франківський театр ім. І. Франка, театр «Нєфть» (Харків) та EthnoContemporaryBallet. 28 вистав, 8 міст. Раніше для експертів це було звичним, навіть рутинним завданням, сьогодні — очікується, мов свято.
Як казав персонаж Макса Фрая, «рано чи пізно, так чи інакше»...
