Нагадаємо, Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця, який існує вже 22 роки і позиціонує Україну на культурній мапі світу, опинився під загрозою зникнення! Нині цю новину жваво обговорюють у соцмережах. Про критичну ситуацію і шляхи із виходу із неї розповів «Дню» генеральний директор конкурсу, проректор Київського інституту музики імені Глієра, професор Юрій Зільберман.
— Причина одна — катастрофічна нестача коштів, — пояснив Юрій Абрамович. — Ми вдячні Київській міській держадміністрації: вона виконала свої зобов’язання і виділила гроші, але їх вистачає лише на те, щоб оплатити роботу міжнародного журі та забезпечити діяльність адміністративної групи. Нарікань до КМДА немає. Проте Міністерство культури, яке конкурсу також, м’яко кажучи, не чуже, оскільки є його засновником, вирішило, мабуть, що ми не дуже-то державі й потрібні. Цього року Мінкульт виділив менше, ніж коштує проживання в готелі для учасників та журі. Не кажучи вже про те, що зовсім нічого, аби оплатити оренду залів — теж не найдорожчі з київських, між іншим. Мова йде про Будинок вчених і Колонний зал Національної філармонії. Тільки на виплату призового фонду потрібен один мільйон 315 тисяч гривень...
Цьогоріч конкурс, куди ми, його дирекція, відібрали 32 учасників (нині у нас одна вікова група — від 16 до 33 років) із 13 країн світу: України, Австрії, Франції, Польщі, Австралії, Болгарії, Туреччини, Мексики, Канади, Китаю та інших — просто ніде проводити... А заявок було набагато більше, адже Міжнародний конкурс пам’яті Горовиця добре знаний у світі. Нагадаю, він єдиний серед музичних конкурсів нашої країни входить до Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів!
ЮРІЙ ЗІЛЬБЕРМАН І ДІАНА ПОПОВА, ДИРЕКТОР ДЕПАРТАМЕНТУ КУЛЬТУРИ КМДА, — У ФОЙЄ ФІЛАРМОНІЇ ПЕРЕД ЦЕРЕМОНІЄЮ ЗАКРИТТЯ ХІ МІЖНАРОДНОГО КОНКУРСУ МОЛОДИХ ПІАНІСТІВ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ГОРОВИЦЯ (МОЛОДША І СЕРЕДНІ ГРУПИ ТА «ГОРОВИЦЬ-ДЕБЮТ»), ЯКИЙ ВІДБУВСЯ 2016 РОКУ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»
На жаль, це не надто цікавить чиновників від культури. Як і те, де нам знайти кошти на призовий фонд, на який так само — жодної копійки! Ні від Міністерства культури, ні від благодійних фондів і спонсорів (наших олігархів і бізнесменів): практично до всіх ми зверталися — і звідусіль отримали відмови...
Погодьтеся, це коригує уявлення і про благодійність можновладців, і про те, як ми даємо про місце України в світі і про своє майбутнє. Пропаганда культурних цінностей, створення іміджу України як культурної держави, виявляється, лише мильна бульбашка, пафосна декларація, за якою немає реальних дій? Бо як інакше це все розуміти?
Нагадаю, у найскладніші часи — 2014 і 2015 років ми не проводили Конкурс пам’яті В.Горовиця, бо в країні відбулася Революція Гідності, а потім анексували Крим і почалася війна на сході — найстрашніша з усіх можливих проблем, на подолання якої народ кинув усі сили. Але зараз, якщо ми втретє скажемо світовій спільноті: «Вибачте, і цього разу конкурс не відбудеться» — ми просто зникнемо, і все! Виграє від цього держава Україна? Маю серйозні сумніви.
Конкурсу молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця життєво необхідна підтримка — державна і меценатська. Інакше що ми скажемо обдарованим перспективним учасникам, які мають приїхати в Київ ось уже в квітні? Що, треба було на Євробачення їхати, чи краще взагалі забути про Україну?
Хочеться, звісно, вірити у здоровий глузд наших можновладців і в те, що з 17 до 27 квітня XI Міжнародний конкурс пам’яті Володимира Горовиця (старша група) все ж відбудеться у Києві.
