Ювілей автора «Гуцулки Ксені»
Одна з найвідоміших українських пісень — «Гуцулка Ксеня», що завоювала прихильність і славу далеко за межами України, популярна вже майже 80 років. Не всім, мабуть, відомо, що цей твір має автора, ім’я якого замовчувалося за радянських часів. Не тільки замовчувалося, а й було приписане іншій (!) людині. Цю пісню, як і багато інших музичних творів, написав славний український композитор, диригент, педагог Ярослав Барнич (1896 — 1967 рр.). Його перу належать твори для симфонічного оркестру, хору, фортепіано, вокальні композиції як класичного, так й естрадного плану тощо. Найбільшої популярності набули оперети — «Шаріка», «Гуцулка Ксеня», «Дівча з Маслосоюзу», «Пригода в Черчі» (перші дві нині з успіхом йдуть у Львівському театрі ім. М. Заньковецької). Причиною забуття-заборони імені композитора було те, що він не сприйняв більшовизм й емігрував за кордон (помер у Клівленді, США). До речі, Ярослав Барнич був засновником і першим диригентом гуцульського ансамблю у Станіславові (нині Івано-Франківськ). Музикознавець Людомир Філоненко з Дрогобича здійснив велику дослідницько-пошукову роботу, щоб повернути в поле української культури доробок Барнича. Він написав монографію про композитора, підготував до друку низку його творів тощо. Днями минуло 115-річчя від дня народження Ярослава Барнича. У Дрогобицькому міському відділі зв’язку відбулася презентація пам’ятних поштових конверту й листівки, присвячених цій даті. Ініціаторами цієї акції та виконавцями були Людомир Філоненко, Іван Миськів та Сергій Новожилов (видавництво «Швидкодрук»), повідомляє Володимир ГРАБОВСЬКИЙ, Дрогобич.
Юні віртуози виконають твори Ліста
25 жовтня у Національній філармонії відбудеться концерт «Школа імені М. В. Лисенка запрошує». На цьому вечорі пролунають твори видатного угорського композитора, піаніста-віртуоза, блискучого диригента і педагога Ференца Ліста (1811-1886 рр.). Він був яскравим представником музичного романтизму, засновник угорської композиторської школи. Ференц Ліст був першим піаністом, який виступав із сольними концертами, котрими він заслужив визнання і професіоналів, і широкої публіки. Маестро провадив благодійну діяльність — допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, а багатьох талановитих студентів він учив безплатно. Також Ліст сприяв фонду пам’яті Бетховена й пожертвував чималі кошти на відкриття консерваторії в Будапешті. Велика кількість його фортепіанних творів увійшла до традиційного репертуару, зокрема Угорські рапсодії, Соната сі-мінор та два фортепіанні концерти. Також Ліст зробив численні фортепіанні транскрипції популярних сцен із опер, симфоній, каприсів Паганіні й пісень Шуберта. Його окремі фортепіанні твори вважають найвищим випробуванням фортепіанної майстерності! Також Ференц Ліст був автором великої кількості хорової, вокальної й симфонічної музики. До 200-річчя від дня народження маестро, яке святкують по всьому світі, у Києві, у Національній філармонії, відбудеться концерт завдяки сприянню Благодійного фонду Влади Прокаєвої «Обдаровані діти — майбутнє України» (у рамках циклу «Вечори виконавської майстерності»). На сцені виступатимуть: Симфонічний оркестр Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. М. В. Лисенка (диригент — Сергій Солонько), солісти — юні віртуози, лауреати міжнародних конкурсів, учні школи, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
Ремонтують дах Золочівського замку
На Львівщині завершено демонтаж аварійних конструкцій даху Золочівського замку, тривають підготовчі роботи для влаштування залізобетонного перекриття приміщення, повідомляє прес-служба ЛОДА. Роботи ведуть спеціалісти ТзОВ «Золочів Агробуд». Відповідно до розпорядження Золочівської райдержадміністрації до неспеціалізованих робіт також залучають громадян, зареєстрованих у районному центрі зайнятості, а також технічних і наукових працівників музею-заповідника «Золочівський замок». За сприятливих погодних умов до кінця тижня залізобетонне перекриття буде повністю встановлено.
Від «Циганочки» до «Шалала»
Руслана Лижичко, Олександр Ксенофонтов та В. Дебрянський разом написали пісню «Шалала».Трек було записано в Сан-Франциско й Києві. У пісні використано мотив популярної «Циганочки» з її бунтівним духом. Крім запальних гітар Руслана записала в студії танцюристів і степістів, які відтворили під час танцю ритм пісні. Ця пісня — танець із простим мотивом «Шалала», який зможуть повторити всі, повідомляє прес-служба Руслани Лижичко. Коли записували кліп, співачка вперше виступила в ролі режисера. Вона запросила до співпраці Дмитра Перетрутова (другим оператором був Георгій Дергачов, а оператором стедікама — Тарас Дронь). Знімання відбулося в рідному місті Руслани — Львові. Площа Ринок на один день перетворилася на танцзал (у масовці задіяли 400 танцюристів). «Героїня кліпу — дівчина-мандрівниця, дівчина-свято. Ще вчора ввечері вона виблискувала на сцені одного з мюзиклів, а вранці звуки нової музики надихають її на особливий танець, і вона вчить оточуючих, передаючи магію танцю через дотик долоні», — розказала Руслана. — Танець-гра «Шалала» — це сучасна інтерпретація циганської «хлопушки», яку допоміг створити молодий танцюрист і хореограф Юджин (відомий за проектами «Танцюють всі» та «Майданс»)».
