У Ялті найголоснішим став вінничанин
Переможцем Міжнародного музичного конкурсу Crimea Music Fest 2012 став Олександр Онофрійчук (Вінниця), півфіналіст «Голосу країни-2». Його представляла на фесті популярна співачка Лоліта Мілявська, яка ще до початку змагань зазначила, що «такі, як Саша, народжуються раз на сто років», передає пресс-служба Crimea Music Fest, Лоліта побажала, «щоб легендарний лідер рок-групи «Queen» Фредді Мерк’юрі, хіти якого виконує Онофрійчук, став для нього ангелом-охоронцем». До речі, крім загального визнання, Олександр Онофрійчук отримав також 50 тисяч доларів. Нагадаємо, Сашко в 11 років спробував себе на вокальному конкурсі, після чого почав професійно займатися музикою за класом бандури. В університеті хлопець вперше почув рок та зацікавився новим для себе стилем. На п’ятому курсі став фронт-меном гурту «Стронг Тайм». Відомим співака зробила участь у телешоу «Голос країни-2», а у Crimea Music Fest став його першою сходинкою на міжнародному естрадному Олімпі. До речі, цьогоріч у конкурсі в Ялті змагалися 12 співаків, зокрема: Ілларія, Сергій Савін, Денис Повалій, Єгор Сесар, Еріка, Лої, група «Нереальні» (отримала «Золоту зірку Алли Пугачової» і 50 тис. долларів), «Час і Скло», Наталія Гордієнко, Дмитро Бікбаєв і «ДіОфільми», повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
Ушосте в нашій країні пройде Манхеттенський фестиваль
15-й щорічний Манхеттенський фестиваль короткометражних фільмів, який у шостий раз пройде в Україні, оголосив 10 фіналістів. Глядачі всіх континентів побачать фінальну програму форуму й виберуть переможця. В Україні покази пройдуть із 27 вересня в кінотеатрах Києва, Одеси, Донецька, Дніпропетровська та інших міст, повідомила прес-служба компанії «Артхаус Трафік». У 2012 році Манхеттенський фестиваль короткометражок отримав 520 заявок із 49 країн світу. До фінальної ТОП-10 програми потрапили фільми з Норвегії, Нідерландів, Росії, Англії, Перу, Франції, Румунії, США та Іспанії. Ці фільми будуть показані у понад 300 кінотеатрах по всьому світу, де їх зможуть продивитися близько 100 000 глядачів. Кожному глядачеві буде запропоновано проголосувати за кращий фільм при виході із залу. Переможець 2012 року буде оголошений 7 жовтня. Нині до програми Манхеттенського фестивалю увійшли: «Іграшки диявола» (Норвегія, режисер Хенрік М Дальсбраккен), «Цікавий перетин збігів» (Нідерланди, режисер Йоост Реймерс), «Куди впадає море» (Росія, режисер Віталій Салтиков), «Два і два» (Великобританія, режисер Бабак Анварі), «Куд-Кудах» (Ірландія, режисер Майкл Лавелл), «Задзеркалля» (Перу, режисер Хуліо О Рамос), «Хитромудра смерть Роберта Ебба» (Франція, режисери: Клемент Болла, FX Goby, Метью Ландур), «Супермен, людина-павук або Бетмен» (Румунія, режисер Тудор Джіурджіу), «Колекційна картка«(США, режисер Тодд Склар), «Закадровий переклад» (Іспанія, режисер Мартін Росете). Нагадаємо, що 2011 року золоту медаль Манхеттенського фестивалю отримав американський фільм «Давид і Голіаф» — це історія про те, як під час Другої світової війни німецька вівчарка врятувала від смерті єврея-втікача, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
У Києві вийшла книжка «Ідентифікація Петренка»
Її автор — праправнук знаменитого поета, вчений, кандидат хімічних наук Олександр Петренко (у №№115-116 спеціально для «Дня» Олександр Євграфович підготував статтю «У пошуках істини» і присвятив її роботі над помилками, якими рясніє Інтернет та багато публікацій у ЗМІ, що написані до 195-річчя від дня народження Михайла Петренка).У передмові до видання («Идентификация Петренко (Генеалого-биографическое исследование)». Александр Евграфович Петренко. — К.: Профі. —2012; 192 с.) написав: «Ця книжка більшою мірою присвячена поетові Михайлові Миколайовичу Петренку, тому можна було б вказати в назві, наприклад, «поет-романтик Михайло Петренко». Проте проведене дослідження, виконується з метою розв’язання загальніших завдань, де інформація про М. Петренка посідає основне місце, але є однією зі складових. Багато хто чув про нього як про поета, але небагато хто знав, що він був ще й урядовцем. Михайло Петренко здобув юридичну освіту, закінчивши 1841 року Харківський університет, але саме захоплення поезією принесло йому популярність. Як поет написав він небагато, але його вірші пам’ятають і зараз. Такі, як «Дивлюсь я на небо ...», «Взяв би я бандуру...», трансформувалися в пісні й отримали статус народних. Попри це, дуже мало відомо про життя і творчість М. Петренка. Наразі немає достовірної інформації про його батьків, дуже мало відомо про його родину і про тих, хто продовжує його рід. Дослідження життєпису Михайла Петренка є невід’ємним етапом пошуків родоводу Петренка, який проводиться мною. Я також репрезентую цей рід. Книжка містить досить детальний аналіз опублікованих біографічних згадок про Михайла Петренка, а також нові знахідки, пов’язані з його родиною. Інформація буде цікавою дослідникам і всім, хто цікавиться його життям і творчістю».
