Оголошено короткий список Букера
Імена шести авторів — Джуліан Барнс (Julian Barnes), Керол Бірч (Carol Birch), Патрік де Вітт (Patrick de Witt), Єші Едугян (Esi Edugyan), Стівен Кельман (Stephen Kelman) та А.Д. Міллер (A.D. Miller) — увійшли до короткого списку Букера — 2011. Як повідомляє litakcent.com із посиланням на сайт премії, напередодні оголошення шортлісту в журі точилися великі дебати. Урешті до короткого списку Букера цього року ввійшли два романи новачків — Стівена Кельмана й А.Д. Міллера, а також дві книги авторів, уже знаних за премією Букера, — роман чотириразового букерівця Джуліана Барнса (дотепер письменника було номіновано тричі: 1984 року за роман «Флоберів папуга», 1998-го — за «Англію, Англію» і 2005-го — за роман «Артур і Джордж») і книга Керол Бірч (її роман «Знову додому» 2003 року потрапив до довгого списку Букера). Поряд з іменами чотирьох англійських письменників у короткому списку фігурує двоє канадців — Патрік де Вітт і Єші Едугян. Отже, з тринадцяти книжок довгого списку було обрано шість: Джуліан Барнс «Відчуття кінця» (The Sense of an Ending); Керол Бірч «Звіринець Джемрака» (Jamrach’s Menagerie); Єші Едугян «Напівкровний блюз» (Half Blood Blues); Патрік де Вітт «Брати-сестри» (The Sisters Brothers); Стівен Кельман «Китайська англійська» (Pigeon English); А.Д. Міллер «Підсніжники» (Snowdrops). Щодо цього голова журі, Дам Стелла Рімінгтон, зазначила: «Певна річ, було дуже нелегко скоротити довгий список до шести позицій. Нам було шкода втрачати кілька чудових книжок. Однак щойно відтягувати стало нікуди, ми швидко погодилися, що ці шість таких різних книжок були найкращими». Ім’я переможця буде оголошено 18 жовтня.
Кіра Найтлі зіграє Анну Кареніну
Кінокомпанії Focus Features і Working Title у вересні розпочинають зйомки нової екранізації роману Льва Толстого «Анна Кареніна». Головну роль виконає британська акторка Кіра Найтлі, повідомляє www.newsru.com з посиланням на The Guardian. Режисером фільму буде Джо Райт, в якого Найтлі вже знімалася в кіноадаптаціях літературних творів — в «Гордості та упередженості» за романом Джейн Остін та в «Спокуті» за романом Єна Мак’юена. Сценарій написав знаменитий британський драматург Том Стоппард, володар «Оскару» за сценарій до «Закоханого Шекспіра». Роль чоловіка Анни — Олексія Кареніна — виконає зірка англійського театру і кіно Джуд Лоу, а її коханця — Олексія Вронського — зіграє молодий британський актор Аарон Джонсон. В очікуванні роботи над картиною, зйомки якої почнуться вже цього місяця і відбудуться у Великобританії та Росії, Кіра Найтлі переглянула деякі попередні екранізації роману Толстого, і особливо вразила її голлівудська постановка 1935 року. Анна Кареніна у виконанні Грети Гарбо є однією з головних ролей цієї культової американської акторки шведського походження. Роман Льва Толстого «Анна Кареніна» має більше двох десятків і російських, і зарубіжних кіноверсій. Окрім Грети Гарбо, ролі головної героїні в них виконували такі зірки світового кіно, як Вів’єн Лі (1948), Тетяна Самойлова (1967), Софі Марсо (1997), Тетяна Друбич (2009). Останнім часом відновленню інтересу до творчості Толстого сприяв несподіваний успіх байопіка письменника — фільму «Останнє воскресіння», який приніс оскарівські номінації Гелен Міррен та Крістоферові Пламмеру.
Біографія Едуарда Лимонова претендує на Гонкурівську премію
На початку вересня у Франції вийшла біографія письменника Едуарда Лимонова. Член Гонкурівської академії Патрік Рамбо назвав книжку серед претендентів на Гонкурівську премію 2011 року, повідомляє www.newsru.com з посиланням на OpenSpace, який, у свою чергу, посилається на газету Metro France. Автор 496-сторінкового життєпису Лимонова під лаконічною назвою Limonov, опублікованого видавництвом P.O.L., — відомий французький письменник, сценарист і кінорежисер Емманюель Каррер — особисто знайомий з головним героєм своєї книжки. Почавши як кінокритик (ще 1982 року він випустив біографію Вернера Херцога), Каррер незабаром написав свій перший роман «Подруга ягуара» (1983). Російською виходили його романи «Вуса» (1986) і «Зимовий табір» (1995). Емманюель Каррер удостоєний декількох літературних премій, 2010 року він входив до складу журі Канського кінофестивалю. За словами Патріка Рамбо, члени Гонкурівської академії цього року з 650 книжок вибрали перші 15, які продовжать претендувати на звання найкращого французького роману. Окрім книжки Каррера, до списку увійшла ще одна біографія — американської кіноактриси Джейн Менсфілд, — яку написав Сімон Лібераті, а також твори Дельфін де Віган, Давіда Фонкіноса, Веронік Овальде й інших відомих письменників. Решта два списки фіналістів будуть опубліковані 4 та 25 жовтня. Підсумки голосування членів Гонкурівської академії стануть відомі 2 листопада.
«Географ глобус пропив» Олексія ІIванова екранізують
Костянтин Хабенський виконає головну роль у екранізації роману Олексія Іванова «Географ глобус пропив», повідомляє www.lenta.ru з посиланням на Ura.ru. Головним героєм книжки та фільму є Віктор Служкін, вчитель географії з пермської школи. Як кандидат на цю роль у стрічці розглядався Євген Миронов, утім, актор відмовився від участі в проекті через травму коліна. Постановкою фільму «Географ глобус пропив» займається Олександр Веледінський. Раніше він як режисер працював над стрічкою «Живий», а також брав участь у створенні телесеріалів «Закон» і «Бригада». Продюсером екранізації роману Іванова є Валерій Тодоровський. Зйомки фільму «Географ глобус пропив» мають розпочатися в Пермі 2 листопада 2011 року.
«Меридіани розуміння» Дмитра Дроздовського
В університетському видавництві «Пульсари» побачила світ гостра суспільно-політична культурологічна праця знаного літературного критика, літературознавця, публіциста, перекладача і автора «Дня» Дмитра Дроздовського. Книжка постала як наслідок багаторічних мандрів її автора (учасника міжнародних літературознавчих конференцій, симпозіумів у різних країнах світу) меридіанами світу — від Латинської Америки до Султанату Оман, від Великобританії до Сполучених Штатів Америки. Вона складається з 30 культурологічних есе, які не просто віддзеркалюють побачене за кордоном, а й показують на цьому тлі Україну з усіма її історичними, соціокультурними й політичними катастрофами, які відкидають нашу країну в часі на кілька десятиліть у минуле від розвитку в координатах майбутнього. Усе це заважає Україні віднайти себе в загубленому міжчассі, заважає ввійти в європейський простір толерантності, поваги до Іншого й до себе та усвідомлення своєї історичної самобутності.
