Дев’ятий «Волошинський вересень» зібрав представників 26 країн
У Коктебелі вже вдев’яте відкрився Міжнародний науково-творчий симпозіум «Волошинський вересень». У його програмі — Міжнародний літературний Волошинський конкурс, Міжнародний літературний фестиваль ім. М. Волошина та Міжнародний пленер митців «Коктебель-2011». Відбудеться також вручення Міжнародної Волошинської премії. Міжнародний науково-творчий симпозіум «Волошинський вересень» — одна з найбільших культурних подій у масштабі СНД, орієнтований на сучасну літературу в усіх її естетичних проявах. Всього у восьми симпозіумах, які вже відбулися, брало участь понад 1500 літераторів, митців і представників інших творчих професій. Цього року в проектах симпозіуму беруть участь представники культури 26 країн. У програмі симпозіуму в Коктебелі, крім представників України, візьмуть участь голова журі Волошинської премії поет Бахіт Кенжєєв (США), президент Спілки літераторів Польщі Марек Вавшкевич (Варшава), головний редактор часопису «Дети Ра» Євген Степанов (Москва), головний редактор часопису «Октябрь» Ірина Барметова (Росія), головний редактор часопису «Сибирские огни» Володимир Берязєв (Новосибірськ), головний редактор часопису «День и ночь» Марина Саввіних (Красноярськ), лауреат премії президента Росії 2011 року в галузі поезії Марія Маркова (Вологда), дослідник російської культури Марі-Од Альбер (Франція), відомі поети Сергій Бірюков (Німеччина), Михайло Шелехов (Мінськ), Бахіт Каїрбеков (Казахстан), Лео Бутнару (Молдова), Шота Іаташвілі (Грузія)... Микола СЕМЕНА, Сімферополь
Валерій Гергієв став почесним президентом Единбурзького фестивалю
Новим почесним президентом Міжнародного Единбурзького фестивалю сценічних мистецтв став російський диригент, художній керівник Маріїнського театру Валерій Гергієв, повідомляє www.newsru.com із посиланням на OpenSpace, який, у свою чергу, посилається на Бі-Бі-Сі. Валерій Гергієв керує Маріїнським театром з 1992 року, з 2002-го — художній керівник Московського Пасхального фестивалю, з 2007 року — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру, а 1995—2008 рр. за офіційним запрошенням керує Роттердамським філармонічним оркестром. На Единбурзькому фестивалі Гергієв диригував спектаклями Маріїнки 1991-го (тоді вона ще називалася Театром опери й балету імені Кірова), 1995-го та 1997 року, а останній раз він привозив спектаклі до Единбурга 2008 року. Раніше почесними президентами Единбурзького фестивалю були скрипаль Ієгуді Менухін і диригент Чарльз Маккерас.
У Тбілісі буде пам’ятник героям «Міміно»
Пам’ятник героям знаменитого фільму Георгія Данелії «Міміно» встановлять у сквері історичного району Авлабарі грузинської столиці, повідомляє ІТАР-ТАРС із посиланням на Сосо Абзіанідзе — продюсера відомого грузинського співака й актора Вахтанга (Буби) Кікабідзе. У сквері встановлять скульптури Валіко Мізандарі, Рубіка Хачикяна, Івана Волохова, ролі яких у фільмі блискуче зіграли Вахтанг Кікабідзе, Фрунзік Мкртчян і Євген Леонов. Четверта фігура присвячена самому Данелії. Автором пам’ятника є грузинський скульптор і художник, президент Російської академії мистецтв Зураб Церетелі. Скульптури, нещодавно доставлені в Тбілісі, були передані Грузії безплатно. Два місяці тому у вірменському місті Діліжан, нагадує www.newsru.com, також було відкрито пам’ятник персонажам «Міміно» — Валіко, Рубіку та Івану. У церемонії брала участь делегація Грузії, до складу якої входив Кікабідзе. Тоді ж міністр культури Грузії Ніка Руруа заявив журналістам у Тбілісі, що «пам’ятник персонажам «Міміно» демонструє щиру дружбу людей на людському рівні і такий самий пам’ятник буде встановлено і в Грузії». Кінокомедія Георгія Данелії «Міміно» вийшла на екрани 1977 року і стала класикою радянського кіно.
Археологічну колекцію — у ящики
Днями ситуація навколо Музею історії Києва загострилася. Тепер вона пов’язана зі скандальною будовою по вул. Б. Хмельницького, 7. 26 серпня Голова Київської міської адміністрації Олександр Попов повідомив у ЗМІ, що домовився із забудовником ділянки над ст. метро «Театральна» про те, що той безкоштовно передасть місту незаконно побудований торгівельно-офісний центр (ТОЦ) для розміщення там Музею історії Києва. Але ця начебто радісна звістка насправді суперечить абсолютно справедливим протестам мешканців будинку по вул. Пушкінська, 20. Щодо археологічної колекції музею, то її фонди перебувають у Будинку Петра І на Подолі, який музей орендує в Управління охорони культурної спадщини. Саме тут починався Музей історії Києва в 1978 р., а після відкриття постійно діючої експозиції в Кловському палаці в 1982 р. археологічні фонди залишилися й дотепер перебувають у цьому будиночку. Коли 2004 року Музей історії Києва «викинули» з Кловського палацу в Український дім начебто тимчасово (хоча він там перебуває в ящиках вже восьмий рік), фонди залишилися єдиним повноцінним відділом, який зберігає унікальні матеріали з розкопок Києва V—XVIII ст. А це понад 100 тис. експонатів, і колекція постійно поповнюється завдяки тісній співпраці з Інститутом археології НАНУ. На основі цих матеріалів готують виставки, пишуть наукові статті, планові теми, дисертації. І ось тепер начальник Головного управління культури С. Зоріна вимагає термінового переміщення археологічної колекції в Український дім, знову... тимчасово. Виникає запитання: чому пані Зоріна захищає інтереси не музею, яким вона має опікуватися, а Управління охорони культурної спадщини, і не вимагає від нього продовження оренди для музею? Ірина ГОРНОСТАЙ
