Фільми і мораль
Українському кінопрокату офіційно доведеться проходити «цензуру» на показ фільмів. Верховна Рада 5 липня прийняла поправки до ст. 15 Закону України «Про кінематографію» щодо порядку видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, повідомляє ТСН. Проект цих поправок депутати від НУ-НС Олександр Третьяков та Ірина Геращенко пропонували ще минулого року, проте лише на цьому тижні депутати одноголосно його прийняли. Відтепер для отримання платного дозволу суб’єктам кінематографії доведеться очікувати висновків експертної комісії протягом 25 днів. І якщо остання виявить у фільмі елементи пропаганди війни, насильства, жорстокості, фашизму і неофашизму, спрямовані на ліквідацію незалежності України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, приниження нації, неповаги до національних і релігійних святинь, приниження особистості, які пропагують невігластво, неповаги до батьків, а також наркоманії, токсикоманії, алкоголізму та інших шкідливих звичок, то ліцензію не видадуть. Підпадають під заборону і фільми порнографічного характеру. «Насправді нічого нового Верховна Рада не прийняла, — сказав«Дню» голова Національної спілки кінематографістів України Сергій ТРИМБАЧ. — Це всього лише законодавча форма, прийнята на основі практики, що існувала в Україні близько 10 років. Зрештою, ліцензії на фільми отримують у багатьох країнах світу. Наприклад, у США існує категорія фільмів, які діти мають право дивитися лише з батьками. І це правильно. У нас усе, що суперечить чинній Конституції, не повинно потрапляти на екрани. Звісно, не можна сказати, що після прийняття цих поправок насильство повністю зникне, — та у нас воно відрами ллється! І це проблема не комісії, що видаватиме ліцензії (простежити за всім їй не під силу), це проблема аморфного суспільства. Якби ми мали власну продукцію, нам би не довелося копирсатися в тому смітті, що постійно насипають нам із-за кордону», повідомляє Алла САДОВНИК, Літня школа журналістики «Дня».
«Євробачення» змінює правила
На Міжнародному конкурсі «Євробачення-2012», який триватиме з 22 по 26 травня в Баку (Азербайджан), глядачі голосуватимуть за новими правилами.Європейська мовна спілка (ЄМС) внесла зміни до правил голосування на «Євробаченні».У наступному році під час голосування буде взято за основу правило, що діяло до 2010 року. Глядачі зможуть висловлювати симпатію всім конкурсантам, які сподобалися, протягом 10 хвилин після закінчення шоу, а не протягом всього конкурсу, як це було востаннє, повідомляє Белта. У ЄМС відзначили, що, згідно зі статистикою, переважна більшість глядачів віддавала голоси після виступу всіх конкурсантів. Окрім того, багато хто вважав несправедливим те, що в учасників «Євробачення», які виступають першими, більше шансів на перемогу, адже за відведений час за них могло проголосувати значно більше прихильників. Ще одне нововведення полягає в тому, що номери, на які можна надсилати SMS-повідомлення, будуть показані на телеекранах дрібнішим шрифтом. Раніше вони займали одну четверту екрана, чим, на думку ЄМС, відвертали увагу глядачів від основного подання. Розмір та дизайн шрифтів буде уточнено найближчим часом. Нагадаємо, у фіналі пісенного конкурсу «Євробачення-2011» у Дюссельдорфі українська співачка Міка Ньютон із піснею «Angel» посіла четверте місце.
Малкович зіграє діда Кузю
Відомий актор Джон Малкович зіграє головну роль у фільмі «Сибірське виховання», сценарій якого засновано на однойменних спогадах Миколи Ліліна. Як повідомляє newsru.com, посилаючись на Variety, автор роману Лілін — спадкоємець потомственних сибірських урок, колись засланих в Придністров’я, — останні декілька років живе під Туріном. Автобіографію він уперше опублікував в Італії — «Сибірське виховання» вийшло друком 2009 року в одному з кращих видавництв країни Einaudi. Згодом текст було перекладено німецькою, англійською, французькою та багатьма іншими мовами. У ньому йдеться про життя і звичаї злодіїв у законі, яких Лілін називає «чесними злочинцями». Над переробкою книги в сценарій працював режисер Габріеле Сальваторес (відомий своїми картинами «Я не боюся», «Нірвана» та «Середземне море») спільно зі сценаристом Стефано Руллі. Наприкінці серпня він збирається розпочати зйомки, які відбудуться головним чином у Литві. Частину епізодів планують зняти в Італії взимку. Джону Малковичу належить зіграти роль діда Кузі, який вчить життю свого внука Колиму (його роль виконує литовець Арнас Федаравічус).
«Дочка Кастро»
Так називається біографічна стрічка, автором якої виступить американський режисер Майкл Редфорд, повідомляє IndieWire. Картина буде заснована на мемуарах Аліни Фернандес, незаконнонародженої дочки легендарного кубинського лідера Фіделя Кастро. Фернандес народилася в 1956 році, в 1993 р. поїхала з Куби, а в 1998 р. написала книгу «Дочка Кастро: Спогади вигнанки про Кубу». Для великого екрану роботу Аліни адаптували сценарист Роберт Мореско («Крихітка на мільйон») і кубинський драматург Ніло Крус. Картина «Дочка Кастро» була анонсована ще 2008 року. Тоді повідомлялося, що сама Фернандес консультуватиме творців картини. Передбачається, що стрічка вийде в прокат у 2012 році. lenta.ru нагадує, що Майкл Редфорд раніше працював над такими фільмами, як «1984» (кіноверсія однойменного роману Джорджа Оруелла), «Листоноша» і «Венеціанський купець».
Монументальні... пророцтва
У київській галереї «Мистець» проходить виставка Івана Литовченка (1921—1996 рр.), лауреата Шевченківської премії, присвячена 90-річчю від дня народження майстра. Він художник-монументаліст, і його гобелени, що склали нинішню експозицію, теж монументальні. Своєрідно розвиваючі традиції народного килимоткацтва, лаконічні за композицією і суворі, навіть трохи похмурі за кольором, вони пропонують трактування будь-якої, навіть найбільш ліричної теми («Пісня», «Двоє», «Ніч яка місячна») з точки зору нескінченності та вічності в масштабах всесвіту («Поєдинок», «Ранок»). Враження на глядачів справляють фотографії монументальних робіт Івана Литовченка, що прикрасили в 1970—1980 роках місто Прип’ять і опинилися нині в «зоні відчуження». Повільно руйнуються і одночасно розчиняються в природі, заростають травою і деревами мозаїки і рельєфи, самі назви яких сприймаються тепер як досить багатозначні і мало не пророчі — «До світла», «Світанок», «Творіння», «Музика», повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.
