«Диск року» вручили Гергієву
Відомий диригент Валерій Гергієв та Лондонський симфонічний оркестр стали лауреатами музичної премії ВПС Music Magazine Awards 2011 у номінації «Диск року», повідомляє The Daily Telegraph. Призом було відзначено запис музики до балету Сергія Прокоф’єва «Ромео і Джульєтта». Музичний журнал «Бі-Бі-Сі» вибрав її з півтори тисячі записів, відрецензованих у 2010 році, зазначає ІТАР-ТАРС. Винагороду Гергієву та музикантам вручив онук композитора Габріель Прокоф’єв.
«Колір неба»
Так називається виставка Бориса Єгіазаряна в Арт-клубі «Калита» (вул. Богомольця, 6). Добирати мистецтву цього чудового київського художника певне визначення — даремно. У його роботах є висота, глибина, спокій і краса. Але, ймовірно, трохи ближче до дійсності стоять два визначення — мудрість і довіра. Творчість Егіазаряна має кришталеву прозорість (думки та образу). Це світ, створений, сяючими і чистими фарбами, в якому живуть патріархи і принцеси, леви і ангели, квіти і плоди граната («Комета над містом», «Корюн», «Принцеси з синім левом»). Борис Егіазарян — представник трьох культур — вірменської, російської та української. Стосовно ж алюзій з мистецтвом Шагала і Параджанова, то вони в світі Егіазаряна — щось на зразок мандрівників, гостинно прийнятих корінними мешканцями («Цар», «Гранатове дерево», «Флейтистка», «Концерт з ангелами»). Можливо, ідеальним літературним акомпанементом до живопису і графіки Бориса Егіазаряна стали б його власні есе. На нинішній же виставці роботи майстра супроводжуються текстами зі «Священного писання» («Аврам перед дорогою»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.
«Жіночність. Золоте століття»
Під такою назвою вперше в Національному музеї мистецтв ім. Богдана і Варвари Ханенків проходить виставка історичних жіночих костюмів і аксесуарів (1800—1920 рр.). Це експонати з приватної колекції Марини Іванової. На сьогодні це приватне зібрання налічує більше трьох десятків розкішних дамських суконь, які яскраво ілюструють кілька епох європейської моди того часу — прогулянкові, весільні, візитні й бальні. Ці вбрання, що прекрасно збереглися, створені в одному екземплярі з майстерністю і смаком для дам вищого світу, а також дитячі сукні й костюмчики (Франція, близько 1860 р.). До речі, на створення деяких туалетів і аксесуарів, що є витвором кравецького мистецтва (і нині будучи зразком історії моди), іноді витрачаються місяці. Окрім одягу, в колекції презентовано близько сотні старовинних сумочок (срібних, бісерних і вишитих), а також капелюшків, мережаних парасольок, взуття — і інших прекрасних «дамських дрібничок». Географія цих предметів — Західна Європа і Америка. Речі були придбані на аукціонах і в антикварних крамницях. З останніх експонатів — атласний весільний костюм (1880 рік, Франція), дарований Товариством «Відродження. Золоте століття» і дитяче пальтечко, датоване 1870 роком, піднесене М. Івановій артисткою Людмилою Артем’євою, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
