Дуель рокерів
На ТV-каналі М1 відбулася прем’єра кліпу «Ти зі мною? Я здаюсь!» рок-гурту «Друга ріка». Українська топ-модель Олена Чебуклієва зіграла роль фатальної дівчини, через яку учасники групи стали дуелянтами, змагаючись за серце красуні на шаблях та пістолетах. Крапку в суперечці поставлено пістолетним пострілом соліста групи Валерія Харчишина, який застрелив панянку... Пісня «Ти зі мною? Я здаюсь!» є першим синглом майбутнього альбому «Другої Ріки». Зйомки кліпу проходили в Національному ботанічному саду ім. Гришка НАН України. Нагадаємо, за 14 років існування «Друга ріка» випустила понад 20 відеоробіт. Гурт отримав премію Hermes Prize за найбільш популярне музичне відео року (кліп на пісню «Дотик») та найкращий альбом-бестселер року The best. У 2009 році рок-гурт було номіновано на премію Best Ukrainian act EMA MTV.
«Опозиційні» книжки?
Днями у місті Твер не відбулася запланована презентація книжки «Змова мавп» Тіни Шамрай, про яку вже писав «День» (прототип її головного героя — Михайло Ходорковський), та «Книги пам’яті жертв політичних репресій Камчатської області». Представниця правозахисної організації «Меморіал» Валентина Шаріпова розповіла «Дню»: 17 січня до бібліотеки, де мала презентуватися книга, зателефонувала начальниця департаменту культури Тверської області Олена Шевченко і наказала скасувати презентацію, посилаючись на дзвінок з ФСБ. «Тепер керівництво бібліотеки запевняє, що ніякої заборони не було. А що їм лишається? Тільки ефесбешна акція — дурниця, не розумію, що їх так завело? Може, порівняння з мавпами? Адже в книжці мавпи символізують не лише владу, а й органи...» — каже Шаріпова. Заступниця директора бібліотеки Світлана Мальдова підкреслює, що заборони не було: «Було скасовано низку заходів, бо на нашій базі проходив форум «Стратегія 2020». Зараз практично в усіх залах бібліотеки йдуть приготування до цього заходу», — передає її слова інформаційна агенція ТІА, повідомляє Олег КОЦАРЕВ.
Плівки не горять...
У Санкт-Петербурзі відбувся пробний показ фільму «Майстер і Маргарита» режисера Юрія Кари. Картина була знята у 1994 році, але так і не вийшла на екрани, завоювавши славу втраченого шедевра. Нині на показі були присутні режисери й деякі виконавці головних ролей, передає ІТАР-ТАРС. Відомий артист Валентин Гафт, який знявся у ролі Воланда, на зустрічі з глядачами заявив, що цей фільм, незважаючи на довге очікування на полиці, все-таки виходить вчасно... Була показана коротка версія фільму, що триває 1 годину 57 хвилин — рівно стільки, скільки було у першому варіанті, а версія за об’ємом перевищує три години, — вийде, як вважають автори, наприкінці березня — початку квітня 2011 року. Нагадаємо, перемонтовану для кінопрокату версію вперше показали на Московському міжнародному кінофестивалі в 2006 році. Тоді ж фільм потрапив у інтернет. Ще в 2002 році режисер стверджував, що картина незабаром з’явиться на екранах, але тоді цього так і не сталося. В результаті до виходу фільму не дожили такі актори, як Михайло Ульянов, Михайло Данилов, Борислав Брондуков, Володимир Кашпур, Віктор Павлов, які знімалися в картині. Під час показу в понеділок їхню пам’ять глядачі вшанували хвилиною мовчання. До речі, фільм «Майстер і Маргарита» Юрія Кари потрапив до списку найочікуваніших українцями фільмів 2011 року.
Життя у... телевізорі
29 і 30 січня в Національному центрі театрального мистецтва ім. Леся Курбаса відбудеться прем’єра вистави «Вар’яції для телевізора і голосу». Вона поставлена за мотивами повісті «Я, Мілена» Оксани Забужко. «Ідея вистави належить Романові Веретельнику, — розказала «Дню» актриса Галина СТЕФАНОВА. — Текстову компіляцію повісті зробила я, але всі учасники (а нас четверо — крім Веретельника і мене, в ній беруть участь Євген Копйов і Олександр Чайка) на етапі підготовки жваво обговорювали, якою ж хочемо побачити цю історію на сцені. Я вважаю «Вар’яції...» творчим експериментом. Нам усім було дуже цікаво працювати. Вистава поєднує в собі театр і сучасні медіо-технології, оскільки повість «Я, Мілена» — твір про наш телекомунікативний світ, де реальність і сюрреалістичний світ сплелися. «Вар’яції для телевізора і голосу» — це наша спроба розібратися з сучасними медіа, світом телебачення, про що йдеться у повісті, а також спроба дослідити відомий, але не розгаданий постулат канадського філософа Маклюена: «Носій — це послання». Після перегляду ми запросимо публіку поділитися враженнями (відеоматеріали до вистави кожен глядач отримає на диску)», повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
