Краса у буденному — «золоті» гравюри з Голландії
«Повсякденне життя Голландії XVII століття у гравюрі з колекції музею» — так називається виставка, яка нині проходить у Музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Голландські художники у XVII столітті здійснили справжній переворот у традиційній системі жанрів живопису та гравюри. Для них уперше в історії мистецтва побут звичайної людини став предметом високого мистецтва. Вони зуміли побачити красу у звичних речах, що оточують людину, а відтак відчути поезію тихого існування, радість від справно виконаної роботи, чистоти, охайності, затишку своєї домівки і небагатого, але веселого свята. Ця виставка є спробою через мистецькі твори наблизити до сучасного глядача тодішній побут голландців з його простими земними радощами. Люди завжди прагли зробити своє житло зручним і затишним, тож прикрашали його. Городяни стали основними замовниками мистецьких творів. Художники, так само городяни, охоче зображували свій побут і життя своїх сусідів, докорінно змінивши уявлення про можливі теми живопису. Дійсно, аристократ — головний персонаж європейського мистецтва XVII століття — бажав бачити себе серед атрибутів свого високого соціального становища, ознак значних суспільних досягнень, державних дум і великих звершень і не допускав нікого до свого приватного життя. Інша річ — буржуа. Він пишався своєю навіть небагатою домівкою та продуманими інтер’єрами, родиною та професійними досягненнями — і бажав це бачити у мистецтві. Крім того, бюргер охоче посміхався, розглядаючи забавну життєву сценку, насолоджувався натяком на пікантну ситуацію. Гравюра у Голландії користувалася не меншою популярністю, ніж живопис, адже видатні майстри працювали на ринок, а тиражована гравюра коштувала значно менше і могла задовольнити великий попит. Вона була чудовою окрасою скромного бюргерського інтер’єру. Тому до неї зверталися майже всі відомі голландські живописці. Окрасою цієї виставки є офорти «Мандрівні музики» і «Ян Сикс біля вікна» великого Рембрандта. Понад чотириста років зацікавлені глядачі насолоджуються зображенням сцен із життя голландських бюргерів; пізнають їхній своєрідний побут, традиції, звички, часом тонкий, а іноді грубуватий гумор; знайомляться з предметами, призначення яких іноді майже забуте. Великий інтерес до голландського жанрового живопису проявився і в тому, що його із задоволенням відтворювали у гравюрі європейські майстри наступних — XVIII—XIX століть. Свідченням цього є представлені на виставці твори французьких, англійських і німецьких граверів. Ознайомитись з цією виставкою можна до 29 серпня.
У Львові відкрили вулицю Квітки Цісик
Відтепер іменем відомої американської співачки українського походження називається вулиця, яка з’єднує вул. Лінкольна та вул. Хвильового. На цій вулиці розташована середня школа №54, де депутати Львівської міської ради вирішили зробити Меморіальний музей імені Квітки Цісик. За словами депутата Львівської міської ради Романа Грицевича, її родина з Америки та Львова погодилась передати найцінніші речі співачки в цей музей. У приміщенні музею звучатимуть її пісні, повідомили zaxid.net у відділі інформаційної політики Львівської міської ради. «Квітка Цісик чудово знала українську мову, дуже любила українські пісні. Я вважаю, що вона відкрила нову епоху для української пісні. В її репертуарі було багато народних пісень. У Квітки Цісик такий тембр голосу, що її неможливо сплутати з жодною іншою співачкою нашої держави», — зазначив Роман Грицевич. Нагадаємо, Квітка Цісик — американська співачка (сопрано) українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень. Її батьки жили у Львові, потім переїхали до Америки, де й народилась майбутня співачка. Перший диск «Kvitka» був записаний у 1980-му, другий «Two Colors» («Два кольори») — 1989 року (ці диски зібрали купу нагород у Канаді, а в 1990 році були номіновані на «Греммі» в категорії contemporary folk). У творчих планах Квітки Цісик був запис альбому з колисковими для дітей. На жаль, передчасна смерть поламала ці плани. Померла Квітка Цісик 29 березня 1998 року від раку грудей, не доживши 5-ти днів до свого 45-ти річчя.
«Псевдокнижка» шукає читача
Із лейтмотивом «псевдо» у книгарні «Є» відбулася презентація книжки Валентина Корнійовича «Drang naсh Osten. Короткі нариси з історії філософії Сходу в анекдотах: українсько-психоаналітичний контекст». Автор здивував своїх читачів нестандартною презентацією, що відбувалася в режимі псевдозахисту псевдодисертанта. Основний зміст праці Валентина Корнійовича — боротьба з облудними інтерпретаціями минулого, що викривлюють теперішні світоглядні бачення багатьох людей. Фундамент «псевдопошуків» автора — філософія Сходу, але не того стандартного для нашого розуміння Сходу, а Сходу в його глобальному вимірі з проекцією на Україну. Змістова спрямованість книжки, на перший погляд, — і антиросійська, і антиукраїнська... Проте автор зазначив, що праця містить загалом «антисовковий» посил. Валентин Корнійович аналізує сучасне суспільство, «порпаючи у сміттєзвалищах» телеканалів, преси, звичного побуту, а тому відображує сатиричне сприйняття світу. Книжка розрахована на інтелектуалів-циніків із саркастичним сприйняттям реального.«Ця книга написана для тих, хто здатний її зрозуміти, але поки що не зрозумів», — зазначив автор, повідомляє Юліана ЛАВРИШ, Літня школа журналістики «Дня».
