Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / КУЛЬТУРА

30 червня, 2010 - 00:00

Віват, маестро!

У Національній філармонії відбувся вечір пам’яті легендарного диригента, чудового інтерпретатора симфонічної та оперної музики Костянтина Арсеновича Симеонова (1910—1987). До програми концерту було включено твори Петра Чайковського і Дмитра Шостаковича. До цих творів легендарний маестро звертався багато разів і блискуче диригував. У пам’яті не лише професійних музикантів, а й численних шанувальників оперного мистецтва як неперевершений шедевр залишилася постановка опери Дмитра Шостаковича «Катерина Ізмайлова» в Києві. Натхненно диригував цією виставою Костянтин Симеонов, а 1976 року цю виставу Національної опери було удостоєно Шевченківської премії. (Про творчу долю Костянтина Симеонова «День» писав у № 104.) До речі, композитор назвав київську версію «Катерини Ізмайлової» «кращою виконавською інтерпретацією опери». Фрагменти цього твору стали окрасою й нинішнього концерту: Монолог та Аріозо Катерини прозвучали у виконанні солістки Національної опери Світлани Добронравової, а партію Сергія заспівав її колега, тенор Олександр Востряков. Національний симфонічний оркестр України (в якому Симеонов працював також диригентом) включив до програми вечора увертюру-фантазію «Ромео і Джульєтта» Чайковського, про яку Симеонов казав, що «це найпрекрасніша музика на світі». Цей твір прозвучав піднесено і вражаюче завдяки оркестрантам під орудою Володимира Сіренка. А в знаменитій симфонії «Манфред» Чайковського, що рідко виконується через її особливу складність, оркестр продемонстрував свої блискучі ансамблеві якості та глибину проникнення в емоційно-образну сферу твору. Потрібно відзначити, що кожен концерт цього провідного музичного колективу нашої країни демонструє високий професіоналізм і є еталоном українського симфонічного мистецтва, повідомляє Євген КУРИШЕВ.

У Грузії знайшли автограф Гюго

Співробітники Національної бібліотеки Грузії при інвентаризації архіву виявили видання роману Віктора Гюго «Знедолені» з автографом письменника на титульному аркуші, повідомляє ІТАР-ТАРС. Більше у Грузії рукописів Гюго немає. Французький напис свідчить, що автор дарує книжку «другу по вигнанню» Анрі Ле Фору. Гюго покинув Францію відразу після перевороту, здійсненого Наполеоном III у грудні 1851 року, і не повертався до кінця Другої імперії, тобто 1870 року. «Знедолені» вийшли у 1862 році (Гюго помер 1885 року). На другій сторінці книжки було виявлено віршований експромт, записаний Гюго. Напис зроблений олівцем і ледве помітний. Співробітники бібліотеки заявили, що постараються скоріше відчитати текст, аби перевірити, чи був він відомий раніше, чи знайдено новий твір автора «Собору паризької Богоматері». Нарешті, майже на кожній сторінці були залишені рукописні позначки, автора і зміст яких доки не встановлено. Імовірно, знахідка може мати значення не лише для Грузії, а й для французької культури, заявили у бібліотеці.

Новий «Аватар» від Скотта

Компанія Fox придбала права на сценарій нового фільму «Іон», який, за словами творців, «стане наступним «Аватаром». Про це повідомляє ресурс HeatVision. Сюжет «Іона» будується довкола молодого землянина, який подорожує іншими світами у пошуках реінкарнації своєї коханої. Головну роль у новій картині зіграє зірка «Кидка кобри» і «Кроку вперед» Ченнінг Татум. Продюсерами будуть Рідлі і Тоні Скотти. Показово, що сценарій, написаний Біллом Данном («Застряг у тобі»), ходив по руках продюсерів ще в 2009 році, проте тоді ніхто не висловив зацікавленості в його екранізації. Після виходу «Аватара» Джеймса Камерона великі студії зацікавилися проектом. Історія про жителів Пандори, нагадаємо, зібрала у світовому прокаті понад 2,7 мільярда доларів. Нагадаємо, що недавно компанія Warner Bros. придбала права на екранізацію роману «Перший гравець, приготуйся». Видавці описують роман як суміш «Матриці», «Аватара» та «Чарлі і шоколадної фабрики».

Газета: 
Рубрика: