Гітара Курта Кобейна пішла з молотка за $100 тисяч
Розбита гітара покійного лідера рок-гурту Nirvana Курта Кобейна була продана в США за $100 тисяч невідомому приватному колекціонеру. Розбита гітара Кобейна марки Fender Mustang належала раніше іншому музиканту — Слагго з рок-гурту The Grannies and Hullabaloo. За словами Слагго, він обміняв її у Кобейна на нову під час першого турне США рок-гурту Nirvana, повідомляє в середу РІА «Новости». Це вже друга пам’ятна річ Кобейна, продана за таку велику суму, зазначає агентство. Раніше, 2006 року, за $113 тисяч була продана інша гітара покійного лідера групи Nirvana марки Mosrite Gospel Mark IV.
Ендрю Ллойд Веббер названий найвпливовішою людиною театрального світу
Знаменитий композитор Ендрю Ллойд Веббер очолив рейтинг найвпливовіших людей у світі театру за останні десять років. Творець знаменитих мюзиклів «Привид опери» та «Кицьки» випередив продюсера Кемерона Макінтоша, одного з найзначніших людей Вест-Енду, який опинився на другому місці, повідомляє NEWSru.com із посиланням на BBC. Трійку лідерів замикає Говард Пантер, власник лондонського театру Ambassador. Четверту позицію посідає продюсер Девід Ієн. П’яту сходинку поділили продюсер Нік Томас та режисер, керівник Національного театру Ніколас Хітнер. Ендрю Ллойд Веббер є автором 16 мюзиклів, серед яких «Ісус Христос Суперзірка», «Евіта», «Привид опери» та інші. Він також є лауреатом численних нагород, у тому числі «Оскара» та «Греммі». 1997 року він був посвячений британською королевою в лицарі, а через кілька років йому був дарований титул лорда. Рейтинг ста найвпливовіший людей театрального світу щорічно складається журналом The Stage. Впродовж останніх шести років Веббер стабільно займає в списку лідируючі позиції.
«Похорон» у Луврі
Ритуальна церемонія почнеться 12 лютого і триватиме понад три місяці. Ініціатива «проводів у останню путь» належить директорові Лувру Анрі Луарету. Він поклав тяжку місію прощання з Моною Лізою на модного китайського авангардиста Яна Пей-Мінга, повідомляють izvestia.ru. Саме цей митець, який останні два десятиріччя мешкає у Франції, відобразить «Похорон Джоконди». Отримавши повну свободу рук, він закінчує серію з п’яти гігантських картин у своїй майстерні в паризькому передмісті Іврі-сюр-Сен. На центральному полотні експозиції він відтворив Мону Лізу, а на інших — фантасмагоричні пейзажі, усіяні черепами. Останні, за його словами, є в певному розумінні автопортретами.
Ян Пей-Мінг відсканував власний череп, а потім розмножив його зображення на полотні. «Окрім того, поруч із Джокондою я зобразив свого батька, який нещодавно помер. Потрапивши до Лувру, він стане безсмертним», — переконаний митець. Вся композиція «Похорон Джоконди» розміститься по сусідству з оригіналом Леонардо да Вінчі.
Китайський метр відомий величезними портретами Будди, Мао Цзедуна, Івана Павла II, Володимира Путіна, Барака Обами, Джона Маккейна, актора Брюса Лі й навіть «французького Чикатила» — педофіла Еміля Луї. Його роботи оцінюються в півмільйона євро. І все ж таки Ян Пей-Мінг уражений тим, що директор Лувру зупинив вибір саме на ньому. «Для мене це велике випробування, — визнає він. — Страшенно пишаюся тим, що єдиний живий митець у Луврі — це я».
Протягом сторіч Джоконду переінакшували на свій лад відомі майстри. 1914 року Казимир Малевич зробив колаж із перекресленою навхрест Моною Лізою. П’ять років опісля її акуратно скопіював французький художник — дадаїст і скандаліст Марсель Дюшан, домалювавши загадковій красуні вусики та борідку. Знаменитий дадаїст охрестив свою інтерпретацію загадковою абревіатурою LHOOQ — що приблизно означає «у неї гаряча задниця»...
Незважаючи на протести відомих мистецтвознавців і частини громадськості, Лувр наполегливо продовжує свою політику «переклички» шедеврів минулого з роботами сучасних майстрів. Так, навесні нинішнього року в його залах голландського малярства відомий фламандський концептуаліст Ян Фавр влаштував перформанс «Янгол метаморфози». Серед витворів Рембрандта, Рубенса, Босха і Ван Дейка він розмістив скульптури: черв’яків, жуків, черепах, змій і іншої живності, повідомляє Юрій КОВАЛЕНКО, Париж.
