Розвінчувач да Вінчі
Відставний британський підводник на ім’я Гевін Мензіс, який 2002 року опублікував книжку про китайців, що досягли Америки на 70 років раніше, ніж Колумб, надрукував нову роботу, в якій твердить, що Леонардо да Вінчі запозичив креслення машин у вчених із Піднебесної. Агенція Reuters повідомила деякі деталі книжки. Книжка називається «1434: The Year A Magnificent Chinese Fleet Sailed To Italy and Ignited The Renaissance» («1434: Рік, коли великий китайський флот приплив до Італії та дав старт Ренесансу»). На думку Мензіса, китайці привезли 1434 року до Венеції повний компендіум наукових знань. Китайський амбасадор відправився з Венеції до Флоренції та представив «енциклопедію» Папі Римському Євгену VI. Італійці Таккола та Франческо ді Джоджіо скопіювали малюнки, і за ними згодом працював не лише Леонардо, але й Галілей. У своїй книзі Мензіс зіставляє китайські зображення млинів, насосів і облогових гармат із кресленнями Леонардо, пише lenta.ru. На думку письменника, італійський митець і вчений удосконалив східні механізми, але не винайшов їх. Професійні історики скептично ставляться до ідей Мензіса і рекомендують відносити його книги до жанру історичної белетристики. У статті, присвяченій Мензісові, згадується, що британський суд ще 1996 року визнав відставного підводника «злісним сутяжником». Можливо, це пояснює ту обережну критику, яка долинає на адресу робіт Мензіса.
Скульптури з вогню та соломи
Перший Міжнародний фестиваль вогненної солом’яної скульптури пройде в передмісті Петербурга Пушкіні з 14 до 16 серпня, повідомила РІА «Новостям» представник оргкомітету фестивалю Поліна Вавіліна. Сім команд із різних країн створять скульптури заввишки понад чотири метри.
— Кожна скульптура важить близько тонни. Лише щоб підв’язати солому до каркаса, потрібно близько 200—250 метрів тонкого й товстого дроту. Проте працюватимуть митці швидко. На зведення скульптур відведено три дні, — розповіла Вавіліна. — Головне в створенні солом’яної скульптури — навіть не так сама композиція і форма, як подальше її перевтілення. Вогненні скульптури унікальні тим, що оживають прямо на очах у глядачів. І тут велике значення мають конструкторські навички митців. Так, якщо перед вами дракон, він може розверзнути пащу і розпрямити крила. Квітка неодмінно розкриє чудові пелюстки, а віслючок — нахилить голову, щоб попити.
Спалюватимуть скульптури на березі ставка Буферого парку, що не лише додасть мальовничості дійству, створюючи відображення полум’я, але й забезпечить додаткову безпеку тому, що відбувається.
«Враховано й іншу петербурзьку негоду — постійні дощі. Щоб солома не відволожилася, у кожної команди буде своє шатро й метри поліетиленової плівки — закривати свої твори від дощу. Так що свято не втратить своєї видовищності в будь-яку погоду», — розповіла Вавіліна. Вона нагадала, що звичай спалювати або розкидати за вітром фігури з соломи зберігся ще з часів Стародавньої Русі. Так на Медовий Спас молодь проводжала літо. Заведено було також варити медові кваси, пекти пироги та пригощати гостей.
