Перемогла Доріс Лессінг
Лауреатом Нобелівської премії з літератури 2007 року стала британська письменниця Доріс Лессінг, оголосила у Стокгольмі шведська Академія наук. Ця висока нагорода присуджена літератору — «епіку жіночого образу, яка зі скепсисом і провидницькою силою досліджує цю розколену цивілізацію», передає ІТАР-ТАРС. Доріс Лессінг, уроджена Доріс Мей Тейлор, народилася 22 жовтня 1919 року в Персії, у місті Керманшах (сучасний Бахтаран, Іран). У 1925 році сім’я майбутньої письменниця перебралася в Південну Родезію (зараз — Зімбабве). До 15 років Доріс вчилася в католицькій школі, але не закінчила її. Жодної формальної освіти надалі вона не здобула. В юності працювала доглядальницею, телефоністкою, журналістом. У 1949 році вона перебралася в Лондон. Доріс Лессінг почала друкуватися в 1949 році. Її дебютний роман називався «The Grass is Singing» («Трава співає»). Між 1952 і 1969 роками опублікувала напівбіографічну серію з п’яти романів і збірника оповідань «The Children of Violence» («Діти насильства»), в 1979—1983 роках випустила серію фантастичних романів «The Canopus in Argos: Archives Series» («Канопус в Аргосі»). Один з її найвідоміших романів «The Golden Notebook» («Золотий щоденник») був опублікований в 1962 році і вважається класикою феміністської літератури. У 1985 році Лессінг опублікувала сатиричний роман «The Good Terrorist» («Добрий терорист»), який здобув визнання критиків. У 1988 му була надрукованакнига «The Fifth Child» («П’ята дитина»), яка вважається однією з найважливіших у пізній творчості письменниці. У 90 х вона видала дві автобіографічні книги «Under My Skin» («У моїй шкурі») і «Walking in the Shade» («Йти в тіні») Доріс Лессінг присуджені численні літературні нагороди, зокрема іспанська премія принца Астурійського, британська премія Сомерсета Моема, італійська премія Гринцане-Кавур, німецька Шекспірівська премія Альфреда Тепфера.
Церемонія вручення Доріс Лессінг золотої Нобелівської медалі, диплому Шведської Королівської академії і чеку на 10 мільйонів шведських крон ($1,542 мільйона) відбудеться у Стокгольмі 10 грудня.
«Осіння казка»
У бібліотеці Київського національного університету технологій і дизайну проходить персональна виставка Ніни Максимової. Її графіка сповнена чарівності — ліричної, поетичної, музичної, і вона дуже жіночна. Художниця малює тушшю, а потім, за бажанням, ілюмінує свої композиції аквареллю або ж працює тільки аквареллю (наприклад, зображаючи квіти). Невелика експозиція дуже цільна. Її назва — «Осіння казка» — відразу налаштовує на потрібний лад. Графіка Ніни Максимової — це світ мрії, завжди світлої та сумної («Осінь», «Осіння казка», «Спогад»). Іноді початком малюнка стає старовинна легенда («Троянда Світу», «Психея», «Сон і Смерть»), віршований рядок («Я на кораблике легком — на желтом листке…») або пам’ять про один із костьолів Львова, рідного міста Ніни Максимової. Однак подібний «початок» — тільки відправна точка, а нерідко графіка художниці і зовсім самодостатня, тобто у певній мірі — безсюжетна, оскільки не розповідає історію, а зберігає настрій — або, точніше, рух душі, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА .
Політичний трилер
Студія «Warner Brothers» запросила зірок кіно Джорджа Клуні і Леонардо ді Капріо продюсувати політичний трилер «Фаррагут Норт», повідомляє lenta.ru ( ді Капріо зіграє головну роль, а Клуні стане режисером). «Фаррагут Норт» — це станція вашингтонського метро, навколо якої розташовані офіси політичних лобістів. У основу сценарію фільму покладено п’єсу молодого драматурга Бо Віллімона, що працював у 2004 р. у передвиборному штабі Говарда Діна, губернатора Вермонта і одного з кандидатів на пост президента США від Демократичної партії (він поступився Джону Керрі). П’єса буде поставлена на Бродвеї режисером Майклом Ніколсом восени наступного року — в переддень чергових президентських виборів. Головний герой п’єси — молодий ідеаліст, який працює директором піар-компанії. Йому доведеться працювати в тандемі з кандидатом в президенти, який подає надії За час кампанії герої стикаються з більш зрілими політиками, якi використовують нечесні методи боротьби.
