«Квіти та море»
У галереї «Мистець» відкрилася персональна виставка Олега Танцюри. «Квіти та море» — це, передусім, улюблені теми севастопольського художника, причому нерідко — такі, що поєднуються в одній картині («Вечір у Любимівці»). Але одночасно «Квіти та море» — це й цілком самодостатнє кредо майстра. Принаймні, вся творчість Олега Танцюри — про здобуття краси, то радісне («Цвітіння вишні»), то величаве («Троянди», «Лотос»), але завжди — вражаюче. Його живопис багатобарвний, темпераментний і при цьому — віртуозно-точний. Результат такого поєднання емоційного й раціонального початків — можливість не просто відображати ті чи інші враження, зберігаючи весь їхній нюанс, аж до аромату, але й перетворювати їх у, якщо можна так висловитися, тему для живописних варіацій, у відправну точку для власної фантазії, що заводить інколи до запаморочення далеко («Замок магнолій», «Фея кольорів», «Харбінський блюз»). Проте навіть на іншій частині світу Олег Танцюра зберігає вірність кольорам і морю, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.
Прощавай, Біп!
Знаменитий французький актор Марсель Марсо, прозваний «Чарлі Чапліном пантоміми», помер у віці 84 років. Створений ним у 1947 персонаж на ім’я Біп, став певною мірою П’єро ХХ сторіччя і приніс Марселю Марсо всесвітню популярність у роки, коли світ переживав непрості часи після Другої світової війни, повідомляє newsru. Цьому крихкому на вигляд, але енергійному артисту ставлять у заслугу відродження мистецтва пантоміми два десятиріччя потому після смерті німого кіно, де виблискував талантом незрівнянний Чарлі Чаплін. Створена Марсо єдина в світі трупа мімів з успіхом виступала у 50— 60 ті роки минулого сторіччя на сценах Парижа, міст Франції і багатьох столиць світу. Він був особливо популярний у США, Японії, Китаї, колишньому СРСР (виступав знаменитий артист в Україні на фестивалі «Київ-травневий»). Артист керував Міжнародною школою пантоміми, створив у Парижі Міжнародну школу мімодрами. Марсель Марсо народився 22 березня 1923 року в Страсбурзі на сході Франції. У роки Другої світової війни брав участь у русі антифашистського Опору. Обраний членом Академії вишуканих мистецтв Франції. Нагороджений офіцерським хрестом Ордену почесного легіону.
Каменоломня Ірода
Археологи, які працюють у передмісті Єрусалиму, виявили каменоломню де добувався вапняк наприкінці I століття до н. е., тобто за часів Ірода Великого. Як повідомляє lenta.ru з посиланням на газету The Independent, учені, зокрема, представники Управління давнини, вважають, що саме це місце слугувало джерелом гігантських блоків, використаних під час будівництва Другого храму. У каменоломні виявлені не лише сліди виготовлення каменя, але також монет та кераміки, що дозволяє впевнено датувати знахідки. Крім того, археологи знайшли залізний лом, що залишився з античної епохи для розколювання каменя: ймовірно, будівники невдало загнали його в породу й згодом не змогли витягнути. Раніше джерело вапнякових плит для будівельних робіт на Храмовій горі за часів Іроду не було відоме. На думку Стівена Фанна, голови Університету Святої землі, гіпотеза щодо походження блоків для Другого храму з нещодавно виявленого кар’єру здається переконливою, але будуть потрібні додаткові дослідження для порівняння порід каменю. Нагадаємо, Другий храм, одна з головних святинь іудаїзму, був значно розширений і укріплений Іродом Великим в останні десятиріччя I століття до н. е. У 70-і роки н. е. храм був зруйнований римлянами.
«Сусід» Русалочки
Поруч із пам’ятником Русалочці, встановленому в Копенгагені, з’явиться 60-метровий монумент, повідомив utro.ru. Пам’ятник присвятять знаменитому датському скульптору Роберту Якобсену. Він буде виготовлений із металу. Загальна вартість монумента складає понад $9,3 мільйона. Частину коштів виділять родичі скульптора, а частину нададуть великі датські компанії.
«Заповіт» Шекспіра
Бен Кингслі, британський актор театру та кіно, розповів, що незабаром приступить до роботи над фільмом «Will» про заповіт Уїльяма Шекспіра та його останні дні (в англійському заголовку обіграються слово «заповіт» і зменшувальне від імені драматурга). Картина, як повідомляє Reuters, буде знята за однойменною книгою Крістофера Раша, що вийшла у Великій Британії 20 вересня цього року. У романі К. Раша Шекспір, який вже знав про свою швидку кончину, відповідаючи на запитання юриста, що приїхав до нього скласти заповіт, згадує своє життя... Нагадаємо, Бен Кингслі, наполовину індус за походженням (його справжнє ім’я — Крішна Бханджі), лауреат премії «Оскар» за роль Махатми Ганді в картині «Gandhi» (1982), збирається сам продюсувати фільм, а хто буде його режисером, поки невідомо.
