Першим піаністом ніхто не став
Золотими медалістами XIII Міжнародного конкурсу ім. П. Чайковського стали віолончеліст Сергій Антонов з Росії, скрипачка Маюко Каміо з Японії, співаки — Альбіна Шагімуратова (Росія) і Олександр Цимбалюк (Україна). Перший приз у змаганні піаністів журі вирішило не присуджувати, а друге місце зайняв росіянин Мирослав Култишев, повідомляє news.ru. Голови журі віолончелістів, скрипалів, піаністів і вокалістів Наталія Шаховська, Володимир Співаков, Микола Петров і Ірина Богачева вручили медалі переможцям по кожній зі спеціальностей. Прославлена співачка Галина Вишневська, яка уперше з’явилася на публіці після смерті свого чоловіка Мстислава Ростроповича, вручила гранти його імені першим трьом переможцям у всіх чотирьох спеціальностях. Ці гранти подвоюють суму премій. Таким чином, перша премія склала 40 тисяч доларів, друга — 30 тисяч, і третя — 20 тисяч. Приз глядацьких симпатій дістався за результатами інтернет — голосування і анкетування глядачів молодому скрипалю Микиті Борисоглебському. Дипломами були нагороджені також кращі концертмейстери конкурсу. Наступний конкурс ім. П. Чайковського пройде у 2010 році.
Китайська піраміда
Група китайських археологів, що протягом п’яти років досліджували гробницю першого китайського імператора Цинь Шихуанді методом дистанційного зондування, підтвердили, що в похованні прихована будівля в формі дев’ятиступінчастої піраміди, повідомляє lenta.ru, посилаючись на інформаційне агентство «Синьхуа». Один з дослідників, Дуань Циньбо з Інституту археології Шаньси, висловив припущення, що така форма була додана будівлі для того, щоб душа покійного вибралася з могили. Археологам довелося задовольнятися зондуванням, оскільки розкопки поховання заборонені. Могила Цинь Шихуанді в провінції Шаньси на північному заході Китаю, випадково відкрита в 70-ті роки, відома тим, що її «охороняють» декілька тисяч теракотових воїнів, створених в натуральну величину. Це поховання є однією з головних визначних пам’яток Китаю. Цинь Шихуанді, що жив в III столітті до нашої ери, був першим правителем, який об’єднав Китай. За його наказом почалося будівництво Великої китайської стіни.
Бойкот Сердючки в Сочі
Влада курортного міста заборонила концерт популярного українського артиста Андрія Данилко, виступаючого в образі Вєрки Сердючки. Про це радіостанції «Луна Москви» розказав продюсер Андрій Разін, повідомляє lenta.ru. Зі слів Разіна, що організовує фестиваль в підтримку проведення Олімпійських ігор-2014 в Сочі, власник концертного майданчика в Сочі не захотів, щоб у шоу брала участь Вєрка Сердючка. Продюсер стверджує, що вже неодноразово стикався з бойкотуючими артиста директорами концертних залів. Коментуючи ситуацію, Разін відмітив, що «має місце цілеспрямоване цькування Андрія» і воно «не має ніяких підстав». Сам артист стверджує, що в Росії його незлюбили після конкурсу «Евробачення-2007», а російські канали і радіостанції перестали ставити в ротацію хіт Сердючки. Скандали переслідують Андрія Данилко з моменту фіналу «Евробачення-2007». Після того як співак виступив з піснею «Dancing», в якій деякі російські патріоти чомусь розчули слова «Russia goodbye», що викликало невдоволення і широкий резонанс в Інтернеті.
Криза Боллівуду
Нині індійська «фабрика мрій» (Боллівуд) переживає не найкращі часи. Як повідомляє ІТАР-ТАРС, рекорди з касових зборів встановлюють стрічки регіональних кіностудій. А «фабрика мрій», розташована в Мумбаї, здає позиції кіностудіям з інших регіонів Індії. Причому не допомагають ні індійські зірки, ні дорогі натурні зйомки. Із початку поточного року жоден фільм зроблений кіностудією не вийшов у лідери прокату. Хоча минулий рік став для Боллівуда найвдалішим (тільки перші шість місяців принесли $55 мільйонів), але повторити успіх уже не вдасться — впевнені аналітики ринку кінорозваг. Цього року за той самий період Боллівуду вдалося заробити в чотири рази менше. Надії продюсерів не виправдали ні самі картини, яким передбачали успіх у прокаті, ні зоряні імена. Набагато ефективнішими виявилися хороший сценарій і кошти для «розкручування» фільму. Сенсацією, наприклад, стала прем’єра стрічки — «Бос». Це самий високобюджетний індійський фільм за всю історію місцевої індустрії. Знятий, до того ж, на мові одного з індійських штатів. І це ще одна з особливостей сучасного індійського кіно, повідомляє радіо «Культура». Останнім часом усе більше картин створюють у південних регіонах на мовах місцевого населення. Регіональне кіно впевнено обганяє кінематограф на хінді — державній мові країни.
Прощавай, старий Акрополь
«Музей Акрополя закритий для того, щоб завершити роботи з розбору й підготовки статуй та елементів архітектурного оздоблення до перенесення в новий музей Акрополя», — повідомили РІА «Новости» з посиланням на міністерство культури Греції. Таким чином вступає в завершальну стадію підготовка до відкриття нового музею Акрополя. На відміну від старої будівлі, розташованої безпосередньо поруч із храмом Парфенон, нова будівля побудована на відстані кількох сотень метрів від всесвітньо відомого пам’ятника, недалеко від підніжжя скелі, на якій стоїть храм. Старий музей був зведений на «священній скелі» Акрополя в 1874 році. У невеликому приміщенні музею, де побували за минулі роки мільйони туристів, зберігалися кам’яні й мармурові статуї і рельєфи, знайдені на Акрополі. Незважаючи на те, що основна частина художнього оздоблення Парфенона була вивезена з Греції, пам’ятники, що залишилися, роблять археологічну колекцію музею Акрополя однією з найцінніших у світі. Серед скарбів афінського музею — фризи й статуї вершників архаїчних часів, куроси й кори (архаїчні статуї юнаків і дівчат), частина фриза й рельєфів Парфенона та Ерехтейона — другого за значущістю храму на Акрополі. Тут також знаходяться каріатиди — колони у формі дівчат, що підпирали дах Ерехтейона. Колони були перенесені в музей вже в XX столітті, коли з’ясувалося, що афінський смог серйозно шкодить мармуру, з якого створені каріатиди.
Новий музей Акрополя спочатку будувався до Олімпіади в Афінах, яка відбулася влітку 2004 року. Грецька влада зводила величезну будівлю з розрахунком на те, щоб в ній могли розміститися статуї і фриза Парфенона, які на початку XIX століття були вивезені в Лондон і зараз є перлиною колекції Британського музею. Однак британська влада відмовилася повернути експонати. Затяглося й будівництво нового музею. Згідно з останніми заявами грецької влади, музей повинен відкрити двері для відвідувачів протягом цього року.
