«Циганський король» музики Ріко Санчес в Києві
Відомий музикант Ріко Санчес — це нині вже бренд. Під його орудою циганські музиканти з різних країн збираються і грають разом. До речі, Джипсі-колективів у світі налічується кілька десятків. Найвідомішим є оригінальний склад «Джипсі-кингс» із Франції, повідомляє сайт rico-sanchez.ru. У Києві (6 березня) в палаці «Україна» виступить інтернаціональний склад: музиканти з Македонії, Австрії, Іспанії та Польщі. Понад десять років вони гастролюють разом і виступають на провідних фестивалях по всьому світу. Жодного глядача не зможе залишити байдужим фантастично-віртуозне звучання чотирьох гітар, що грають у стилі фламенко, і хрипкий голос легендарного Ріко Санчеса. До речі, це буде перший виступ із великою концертною програмою легендарного музиканта на головній сцені нашої країни. Нагадаємо, «Джипсі» відомі як виконавці фламенко, а критики називають їх «циганськими королями музики». У грі Ріко Санчеса та його гурту відчувається справжнє чоловіче начало, яке об’єднало етнічне латино акустичних гітар у сучасній джаз-роковій манері бас-гітари і ударної установки. Кожен концерт Ріко Санчеса викликає справжній феєрверк емоцій у публіки. А сентиментальні і пристрасні композиції змінюються як у яскравому музичному калейдоскопі. Ріко зізнається, що першу гітару йому подарували батьки на 10-річчя. А в чотирнадцять він став наймолодшим учасником фольклорного ансамблю «KOCO Рацин» і почав гастролювати по Європі. У віці 30 років, в день свого народження, музикант змінив своє ім’я на Ріко Санчес (Rico Sanchez). Він почав писати пісні в незвичайному стилі після того, як гурт «Gipsy Kings» випустила хіт Rumba Catalan, ритми якої зачарували Ріко. У 1995 вийшов його перший сольний альбом «Un Deseo», а сингл «De Queen Eres» посідав перший рядок у всіх македонських чартах. Вдалим вийшов і альбом «Fiesta». Гурт «Rico Sanchez & The Gypsies» виступав на найбільших міжнародних фестивалях. 2005-го в Німеччині, на фестивалі «Gypsies Festival Ciechocienek» Ріко пощастило грати з кумирами своєї юності «Gipsy Kings». Це надихнуло його на створення нової концертної програми, до якої увійшли найвідоміші пісні. З цією програмою Ріко Санчес з успіхом гастролює в Європі, а незабаром її почує й українська публіка, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
Що в «портфелі» програми «Українська книга-2012»?
У Національній парламентській бібліотеці 50 видавництв і фірм показали свої новинки і запропонували видати за державний кошт (в рамках бюджетної програми «Українська книга») 2012 року деякі зразки своєї продукції. Було презентовано як вже видані книжки, так і оригінал-макети майбутніх книжок і просто рукописи, а також ілюстрації. Наприклад, видавництво «Либідь» запропонувало нове видання книжки Тараса Шевченка «Я так, я так люблю...» (твори Кобзаря в оригіналові і в найкращих перекладах провідних російських поетів). А видавництво «Успіх і кар’єра» — книжку народних англійських віршів з перекладом на українську мову для найменших читачів. Для майбутнього видання вже готові ілюстрації чудової художниці Вікторії Ярош. «Ще в нашому портфелі — проект книжки «Золотій колос Дажбога», — розповідає директор видавництва Алла Ковтун. — Ми вперше зібрали і адаптували для масового читача науково-популярні етнографічні нариси про давні землеробські вірування, традиції та обряди». «Саміт-книга» представило вісім своїх проектів, серед яких, на думку його директора Ігоря Степуріна, на особливу увагу заслуговує книжка Анатолія Кузнецова «Бабин Яр». Голова Держкомтелерадіо України Олександр Курдінович сказав, що на реалізацію програми «Українська книга» в держбюджеті виділено 40 мільйонів гривень», повідомляє Олександр БУРКОВСЬКИЙ.
Міні-Японія у Дніпропетровську
Незвичайна мандрівна виставка «Японія. Традиція краси» відкрилася у Дніпропетровську. Розроблена асоціацією «Новий Акрополь», вона вже експонувалася в Києві, Донецьку та Одесі. Протягом лютого її можуть побачити дніпропетровці, завітавши до музею «Літературне Придніпров’я». У двох залах музею — міні-Японія. Кольорові стенди, оригінальні фото, які передають дух і колорит Країни Сходу Сонця, ляльки, меч, приладдя для чайної церемонії. Лунає японська музика... Здається, тут час зупинився. Хочеться на мить замислитися, поміркувати над своїм життям, торкнутися таємниць краси й гармонії, заглянути у глиб себе... Відкриття виставки відбулося з участю організаторів та співорганізаторів заходу: директора музею Олени Аліванцевої, директора Українсько-японського центру НГУ Тетяни Введенської, керівника філії асоціації «Новий Акрополь» Вікторії Фертенко. Чим же так приваблює Японія українців? «Своєю красою, простотою, витонченістю, — ділиться думками Наталія, відвідувачка виставки. — Прагненням осмислити все прекрасне, заглянути в суть явища та події. Вражає глибина японської культури». Нагадаємо, щонеділі у приміщенні музею всі охочі зможуть послухати лекції про культуру Японії, кодекс честі бусидо та дзен і взяти участь у майстер-класах з розпису шовку, сумі-є та хайку, повідомляє Ольга КОСЯНЧУК, Дніпропетровськ.
«Українська музика»: панорама сьогодення
Під егідою Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка видано науковий часопис «Українська музика». Під такою назвою в далеких 1937—1939 рр. часопис виходив у Львові, і тоді біля його «керма» стояли такі видатні музиканти, як Василь Барвінський, Станіслав Людкевич, Зиновій Лисько, Федір Стешко та інші. В умовах польської держави ці митці спромоглися створити змістовне видання (вийшло 25 номерів), де українську музичну культуру, зокрема й набуток підрадянської України, репрезентовано на широкому тлі європейської і світової музики. А нове видання, продовжуючи славні традиції минулого, має віддзеркалювати наші теперішні музичні надбання. Майже 200-сторінковий примірник першого числа «Української музики» містить різноманітний матеріал, що висвітлює історичні факти і події та проблемні явища сьогодення. Опубліковано розвідки відомих музикознавців, зокрема професорів Юрія Ясіновського, що був чи не найактивнішим промотором відновлення часопису, Люби Кияновської, та інших. Молоді автори виступають у розділі «Говорить музична молодь». З-поміж інших рубрик часопису — «Статті, матеріали», «Творчі портрети», «Концертне життя — рецензії, огляди», «Критика та бібліографія», «In memoriam»... Постає широка й обнадійлива панорама добрих намірів засновників і авторів видання, повідомляє Володимир ГРАБОВСЬКИЙ.
