Кияни побачать класичне мистецтво Китаю
«Небожителі» — під такою назвою з 1 лютого по 10 травня у Музеї Ханенків пройде виставка, яка ознайомить киян із образами божеств у китайському класичному мистецтві. Це експонати з фондів музею. До експозиції увійшли предмети найбільшої та найціннішої вітчизняної колекції класичного мистецтва Китаю. Цього року темою виставки, приуроченої до початку китайського Нового року, було обрано дивовижний світ Безсмертних, у якому в небесних палацах та серед диких гір бенкетують божества і феї, літають дракони, а землею мандрують святі різних релігій. Вибрані живописні сувої, скульптура та зразки декоративно-ужиткового мистецтва демонструють унікальність китайської художньої традиції. Серед раритетів виставки — роботи видатних китайських художників, таких, зокрема, як Лян Кай, Тань Ін, Чжу Да. Композиції поєднують у собі надзвичайну художню майстерність виконання та глибоку символіку благословення. Китайська традиційна культура та філософсько-релігійні системи викликають неабияке зацікавлення в сучасних українців. Традиції ландшафтного дизайну та дизайну інтер’єру, медицини і бойових мистецтв формувалися в рамках та під впливом певного релігійного світогляду. Гості виставки зможуть детально ознайомитися з численними символами, образами та віруваннями, що знайшли втілення в мистецьких творах XVII — початку XX століття. Виставка «Небожителі» пропонує відвідувачу побачити і пережити реальне у фантастичному, людське в божественному так, як це сприймали майстри традиційного мистецтва Китаю. Куратор виставки — Марта Логвин, китаїст, науковий співробітник відділу Сходу НММХ, керівник проекту — Галина Біленко, завідувач відділу Сходу НММХ, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
У Львові згадували Олександра Слободяника
Нагадаю, на сцені Львівської філармонії на початку грудня, у концерті пам’яті видатного українського піаніста О.Слободяника (1941—2008 рр.) виступили скрипаль Олег Криса й піаністка Тетяна Чекіна. А 21 січня вшанувати віртуоза й друга на сцену Концертного залу ім. Станіслава Людкевича вийшли альтист Юрій Башмет, котрий спеціально приїхав на концерт із Москви, скрипаль Віктор Третьяков, який уже багато років живе в Кельні, львівські піаністи Оксана Рапіта та Йожеф Єрмінь, симфонічний оркестр «INSO-Львів» та камерний оркестр «Академія», якими диригували Ігор Пилатюк та Мирослав Скорик. «Цей вечір — дуже символічний, — уважає музикознавець Любов Кияновська, — бо було представлено твір, написаний спеціально для Слободяника (Концерт Олександра Чайковського для двох фортепіано та оркестру, котрий Слободяник виконував у США разом із Юхимом Бронфманом). Також лунав «Диптих для струнних» Мирослава Скорика, яким диригував сам Мирослав Михайлович і в якому є дуже трагічне de Lamento, а ще — «Симфонія-концертанте для скрипки й альта з оркестром» Моцарта з геніальною другою частиною, яку музиканти відчувають як мотив прощання, інструментальний реквієм, прощальну усмішку людини, що покидає цей світ», повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
Світ-театр Кужелева в Будинку актора
У київському Будинку актора триває персональна виставка Миколи Кужелева. Його можна назвати театральним художником, учнем знаменитого Данила Лідера. Кужелев багато працював у театрах Києва, Харкова, Одеси, Дніпродзержинська, створюючи вистави вражаючого діапазону — від шекспірівського «Ричарда ІІІ» і чеховського «Вишневого саду» до лєсковської «Блохи» й «Антігони» Жана Ануя (на нинішній виставці є ескізи й афіші до цих постановок). Однак не меншою мірою відчуття театру властиве й останнім роботам художника, незалежно від жанру, в якому вони створені. Ефектними й часом метафоричними декораціями до невідомих постановок видаються його пейзажі. Складне балансування на межі душі й маски демонструють портрети («Автопортрет») і напівреальні образи «прекрасних панянок», які перебувають поза часом («Біля дзеркала»). Навіть натюрморти Миколи Кужелева, пишні букети тюльпанів, півонії, лілій та орхідей здаються сповненими не лише розкоші, але й прихованої, багатозначної символіки, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.
Альбом Джексона — музейний експонат
Музей Роберта Бернса в Айрширі веде переговори з продюсером Девідом Гестом про отримання копії невиданого альбому Майкла Джексона, до якого увійшли композиції, написані на вірші поета, повідомляє видання lenta.ru, посилаючись на The List. Девід Гест, продюсер, зірка американського реаліті-шоу I’m A Celebrity Get Me Out Of Here і колишній чоловік Лайзи Мінеллі відвідав музей в Айрширі в грудні минулого року і розповів, що він і Джексон планували постановку мюзиклу про життя Роберта Бернса. Збірку пісень на вірші шотландського поета XVIII століття Джексон записав 2008 року у співавторстві з Гестом. «Ми прийшли на студію Джексона в його рідному домі, де виросла вся його сім’я, і наклали вісім або десять творів Бернса на сучасну музику, серед них — «Кохання», «Розставання» і «Том о’Шентер. Повість у віршах», — наводить видання слова Девіда Геста. Проте платівку так і не було випущено Джексоном. Шанувальник творчості Бернса Гест 1996 року створив шоу про життя поета Red Red Rose з шотландцем Джоном Берроуменом у головній ролі. «Ми подумали про те, що було б добре, якби ми могли програвати композиції в музеї. Гест запропонував зробити з них копії для того, щоб це стало можливим», — наводить видання слова Ната Едвардса (Nat Edwards), директора музею Роберта Бернса в Айрширі. Крім того, він заявив, що спробує в майбутньому випустити збірку на компакт-дисках. «Це допомогло б зібрати кошти для музею, а також піднесло б інтерес до Бернса і залучило б нову аудиторію», — підсумував директор.
