Помер Євген Жариков
У Москві на 71-му році життя помер відомий актор театру та кіно Євген Жариков. Про це з посиланням на Союз кінематографістів РФ повідомляє ІТАР-ТАРС. За даними Інтерфаксу, актор був хворий на рак і впродовж останніх місяців перебував у Боткінській лікарні. Євген Жариков народився 1941 року. 1959-го він вступив до ВДІКу. Уже на другому курсі навчання вперше знявся в кіно. З 1966 року став актором Театру-студії кіноактора в Москві. Був двічі одружений, другою його дружиною була відома актриса Наталія Гвоздікова. Фільмографія Жарикова нараховує понад 60 картин. Серед них — «Іванове дитинство», «Три плюс два», «Народжена революцією», «Не може бути!» й багато інших. За роль Миколи Кондратьєва в «Народженій революцією» його нагороджено 1978 року Державною премією СРСР. До речі, цей телевізійний пригодницький фільм у 1974—1977 роках зняв київський режисер Григорій Кохан за романом Олексія Нагорного та Гелія Рябова «Повість про карний розшук». Роль Кондратьєва принесла Жарикову величезну популярність серед глядачів і зустріч із головним коханням — Гвоздіковою. Актори зіграли подружжя на екрані, й у Києві їхній медовий місяць збігся в часі зі зйомками в цьому фільмі. Євген Ілліч прекрасно зіграв відважного офіцера й генерала, і цей образ закріпився за Жариковим на все життя. Часто режисери пропонували акторові грати сильних і позитивних героїв. У житті Євген Ілліч теж був кіноначальником: із 1988-го по 2000 р. він — президент Гільдії акторів радянського кіно (з 1991 р. — Гільдії акторів кіно Росії). У 2000-ні роки на хвилі колишньої популярності зіграв у картинах «Армія порятунку», «Благословіть жінку», «Ідеальна пара», «Я залишаюсь»... Слід зауважити, що проблеми зі здоров’ям у Євгена Ілліча з’явилися ще на піку його кінокар’єри. 1970-го, на зйомках фільму «Смерті немає, хлопці!», він упав з коня й дістав травму тазостегнового суглоба та компресійний перелом хребта. 1999-го актор переніс дві складні операції з протезуванням, а останніми роками мужньо боровся з раком...
«У тумані» — новий фільм Лозниці вийде навесні
Сергій Лозниця («Щастя моє»), який починав як документаліст, завершив зйомки своєї другої ігрової картини «У тумані», за однойменною повістю Василя Бикова, і має намір показати її публіці навесні, повідомила прес-служба Сергія Лозниці. Дія фільму відбувається в окупованій німцями Білорусії 1942 року. Головного героя, колійного обхідника Сущеню, помилково звинувачують у співпраці з окупантами, до нього на хутір приїжджають двоє партизанів, щоб вчинити розправу. «Зняти складну для постановки історичну картину вдалося за 28 знімальних днів. У нас у групі працювали латиші, литовці, німці, росіяни, білоруси, поляки, румуни, чехи; на майданчику лунало дев’ять мов! Ми всі служили загальній справі, я переконаний, що гармонія, яка панувала на знімальному майданчику, втілиться на екрані», — говорить Лозниця. Виконавцем головної ролі став молодий білоруський актор, випускник «ГІТІСу» Володимир Свірський. Оператором «У тумані» став румун Олег Муту («Смерть пана Лазареску», «4 місяці, 3 тижні, 2 дні», «Щастя моє»), а другим режисером — чех Мартін Себік, який працював з Олександром Сокуровим над «Фаустом», а також брав участь у голлівудських «Хроніках Нарнії». Фільм став німецько-російсько-латисько-білорусько-нідерландською копродукцією, його фінансуванням займалися європейський фонд Eurimages і канал ZDF/Arte.
Орлеанська діва в кіно та графіці
Новий проект Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса «Жанна д’Арк. Іпостасі», розповідаючи про національну героїню Франції, віднесену до лику святих, пропонує замислитись над тим, що є головним покликанням людини. У кінопрограмі «Візуальна лабораторія», автором і ведучим якої є Станіслав Сукненко, представлено чотири роботи. Глядачі вже побачили легендарну німу картину Карла Теодора Дрейєра «Пристрасті Жанни д’Арк» (1928 р.), а 19 січня покажуть стрічку «Жанна д’Арк» (1948 р.) режисера Віктора Флемінга, у головній ролі — Інгрід Бергман, 26 січня — «Процес Жанни д’Арк» (1962 р.) Робера Брессона, 2 лютого — «Початок» (1970 р.) Гліба Панфілова з Інною Чуриковою у головній ролі. У рамках проекту в центрі Курбаса відкрито виставку ілюстрацій до поеми Вольтера «Орлеанська діва». Автору — Ользі Новиковій, художнику-постановнику Центру — вдалося перекласти мовою графіки поетичний текст французького мудреця, і чорно-білий світ, створений точними лініями, дарує таке ж свіже відчуття життя, як чорно-біле кіно, що не старіє. У Максима Рильського є переклад «Орлеанської діви» українською мовою, а якщо відшукати спонсора, українські читачі змогли б отримати зразково ілюстроване видання літературної класики. Нагадаємо, виставка працює до 29 лютого, повідомляє Ольга САВИЦЬКА.
