«Українці та Петербург»
У Санкт-Петербурзі вийшло друком чергове, 16-те число часопису «Українці та Петербург», присвячене чотирнадцятій річниці Незалежності України. Видання започатковане в 1998 році українською громадою північної столиці Росії. Головний редактор часопису — Володимир Косенко.
На першій сторінці часопису зроблено короткий екскурс в історію України початку ХХ ст. — проголошення Української Народної Республіки, імена С. Петлюри, В.Винниченка, М. Грушевського, С. Єфремова, Є.Чикаленка та інших. Далі вміщено тексти й ноти гімнів «Ще не вмерла Україна», «Боже великий, єдиний» та документи про здобуття Україною незалежності вже наприкінці ХХ ст. Стаття «Петлюра та Петербург» розповідає про петербурзький період життя видатного українського державника. Розглянуто громадську та партійну діяльність Петлюри в Петербурзі, його участь у виданні щомісячника «Вільна Україна», який був розрахований на українських студентів, що навчалися в тодішній імперії. Значне місце відводиться також його особистому життю, зокрема знайомству і одруженню з полтавкою Ольгою Бєльською. У матеріалі «Героїчна боротьба ОУН-УПА» розповідається про ще одну сторінку українського національного руху за здобуття власної державності.
У часописі друкується «Слово про Кобзаря», виголошене професором Т. Зубиком на урочистих зборах української громади Санкт- Петербурга 14 березня нинішнього року. У статті «Господи! Помилуй Україну!» розповідає про встановлення пам’ятного хреста українцям — жертвам політичних репресій на Левашовському кладовищі Санкт-Петербурга. Про культурне життя української діаспори розповідається у статті «Збережем українську культуру в Петербурзі», присвяченій творчості заслуженої артистки Росії Валентини Блажчук, засновниці Фонду української культури та Українського хору в місті. У номері вміщено також документи IV Конгресу Об’єднання українців Росії та III З’їзду Федеральної національно-культурної автономії «Українці Росії», а також шосте число Обіжнику Світового Конгресу Українців, повідомляє Юрій БЕЗКРОВНИЙ.
Кіра Муратова отримала від Росії орден «Дружба»
Кінорежисер Одеської кіностудії Кіра Муратова отримала російський орден «Дружба» в День Одеси з рук посла Росії в Україні Віктора Черномирдіна, повідомляє «Інтерфакс». Виступаючи на церемонії нагородження, Черномирдін сказав, що створені Муратовою кінофільми увійшли до «скарбниці світового кіномистецтва» і є яскравим прикладом «художнього осмислення дійсності». Режисер, у свою чергу, відзначила, що цей орден вона сприймає як визнання її заслуг і рада, що її кінострічки люблять у Росії.
Режисер, сценарист та
Музиканти майбутнього
Переможцями П’ятого міжнародного конкурсу диригентів «Вахтанг Жорданія — третє тисячоліття» в Харкові стали молоді виконавці з Вірменії, Італії та США. Як передають Подробности.ua, журі конкурсу вирішило не присуджувати першу премію. Дві другі премії отримали Арутюн Арзуманян (Вірменія) і Маттео Пальярі (Італія). Третю премію отримав представник США Крістофер Чен. У залі Харківської філармонії, на базі якої проходив конкурс, з аншлагом відбувся заключний концерт, на якому у виконанні лауреатів прозвучали твори Вебера, Прокоф’єва, Стравінського, Чайковського, Шостаковича. Відкрив концерт переможець другого конкурсу «Вахтанг Жорданія — третє тисячоліття» Юрій ЯНКО — головний диригент Харківського симфонічного оркестру і директор Харківської філармонії, а завершив виступи — переможець 1-го конкурсу Георгій Жорданія (Грузія).
Коментуючи результати конкурсу, Янко відзначив, що він став помітною подією в музичному житті України і засвідчив високий рівень виконавської майстерності учасників. «Конкурс продовжує відкривати таланти і сприяти іміджу України у світі», — сказав диригент. За його словами, публіка виявляла до конкурсу великий інтерес усі ці дні, і квитки на його заключний концерт були розпродані ще напередодні. За словами Янка, переможцям конкурсу, за традицією, найближчим часом будуть влаштовані гастрольні тури в різних країнах світу, в тому числі разом із Харківським симфонічним оркестром.
«Зірки» допомагають потерпілим від урагану Kaтріна
У Сполучених Штатах знаменитості перераховують кошти й організують благодійні концерти в допомогу потерпілим від урагану Kaтріна. Один із таких концертів відбудеться 9 вересня й називатиметься «Притулок від шторму». Як продюсер в ньому виступить Джоел Гален, який був організатором подібного концерту після нападу на Америку 11 вересня 2001 року. Відомий американський комік Джеррі Льюїс, який протягом 39 років щорічно проводить телемарафон на допомогу дітям, що страждають м’язовою дистрофією, присвятив його цього разу й жертвам урагану. В результаті було зібрано три мільйони доларів, повідомляє News.ru з посиланням на BBC. Знаменитий голівудський актор Шон Пенн відбув до Нового Орлеану, щоб рятувати дітей від повені. Проте в маленькому човні, на якому плив Пенн, виявилася пробоїна, і йому довелося повернути назад. Співачка Мейсі Грей прилетіла до Хьюстона, де близько 200 тисяч чоловік знаходяться в притулках і на міському стадіоні. Для діячів мистецтва, які працюють у різних жанрах, організовано спеціальну програму Arts United for Hurricane Relief. Організатори пропонують представникам творчих професій використати різні методи: поставити в галереї ящик для грошових пожертвувань, розмістити рекламу в програмці чи направити на добродійні цілі збори від концерту. 10 вересня телеканал MTV проведе добродійний концерт, у якому візьмуть участь Аліша Кіс, Ашер, Джон Мелленкамп, Роб Томас, Девід Беннер, а також група Green Day. На цьому концерті відбудеться збір коштів у фонд американського Червоного Хреста. Сама компанія MTV уже передала в середу в цей фонд один мільйон доларів. За ініціативою відомого кіноактора Моргана Фрімена організовано інтернет-аукціон, на якому буде розпродано предмети, надані безкоштовно деякими компаніями й кіностудіями — від квитків на перегляд нових фільмів до костюмів і декорацій.
Справжній Олівер Твіст
Літературознавці з’ясували, що в Олівера Твіста, героя знаменитого роману Чарльза Діккенса, був прототип на ім’я Роберт Блінко. Похмуре дитинство цієї людини описав у 1828 році журналіст Джон Браун, повідомляє Independent. Історію Роберта Блінко знайшов професор Мельбурнського університету Джон Воллер. У своїй книжці «Справжній Олівер Твіст» Воллер вказав на численні збіги в долі літературного героя та реальної людини. Роберт Блінко опинився в робітному будинку у віці чотирьох років, не знаючи, хто його батьки. Пізніше хлопчика віддали на службу до сажотруса, потім він перейшов на прядильну фабрику. Зрештою, він вибився в люди, заснував своє невелике виробництво та витратив всі кошти на те, щоб дати хорошу освіту своїм дітям: один із синів Блінко закінчив богословський факультет у Кембриджі.
Герой роману «Олівер Твіст» немовлям потрапляє в робітний будинок, звідки пізніше втікає до Лондона, де опиняється в зграї вуличних злочинців. Відомо, що, працюючи над «Олівером Твістом», письменник читав багато преси, зокрема журналістські розслідування про жахливі умови утримання дітей у робітних будинках та експлуатацію їхньої праці. Сам Діккенс був не з чуток знайомий із цією стороною життя: дванадцятирічним хлопчиком він працював по десять годин на день на фабриці з виробництва шевської вакси. Письменник у багатьох творах використав досвід і образи зі свого життя: в романі «Наш спільний друг» він вивів власного батька Джона, у «Холодному будинку» описав кількох людей, яких знав у роки ув’язнення батька в борговій тюрмі Маршалсі. Багато фахівців творчості Діккенса поки не переконані, що історія Роберта Блінко справді послугувала джерелом для знаменитої книжки Діккенса. Один із найбільших експертів, письменник Пітер Акройд, визнав, що вперше чує ім’я Блінко, хоч багато працював над джерелами, якими користувався Діккенс при написанні «Олівера Твіста».
