14 композицій від Маккартні
Сер Пол Маккартні оприлюднив офіційні назву, обкладинку і треклист свого нового альбому. Як повідомляється на сайті музиканта, диск каверів поп-пісень першої половини ХХ століття отримав назву «Kisses On The Bottom» — відповідно до рядка з композиції, що розпочинає платівку «I’m Gonna Sit Right Down And Write Myself A Letter». Раніше шанувальники передбачали, що альбом матиме назву «My Valentine». Таку ж назву має одна з двох пісень, написаних самим Маккартні для цього диска (друга — «Only Our Hearts»). Альбом з’явиться в продажу 7 лютого 2012 р. Всього на диску буде представлено 14 композицій. До подарункового видання ввійдуть ще два бонус-трека — «Baby’s Request» і «My One And Only Love», а також посилання на скачування ексклюзивного живого виступу екс-бітла. Диск «Kisses On The Bottom» Маккартні записував протягом 2011 р. у Лос-Анджелесі, Нью-Йорку та Лондоні. У записі брали участь Даяна Кролл зі своїм гуртом, Ерік Клептон («My Valentine», «Get Yourself Another Fool»), Стіві Вандер («Only Our Hearts»). Продюсером платівки виступив Томмі Ліпума.
Марина Нейолова відзначила ювілей
Популярна акторка кіно та прима Московського театру «Современник» Марина Нейолова відзначила 65-річчя. Глядачі запам’ятали акторку за яскравими ролями, що їх вона зіграла в картинах «Осінній марафон», «Монолог», «Тюремний романс», «Дорога Олено Сергіївно» та багато інших. «Нейолова викликає захоплення і подив. Причому — завжди! Своєю поведінкою в житті, в театрі, ставленням до професії», — сказала «РИА Новости» Лія Ахеджакова, і багато колег цілком погоджуються з тим, що акторство для Нейолової — не праця, а служіння. Марина Нейолова вперше знялася в кіно 1968 р. у Надії Кошеварової в «Старій, старій казці», де вона зіграла разом з Олегом Далем, Володимиром Етушем і Георгієм Віциним. У списку «казкових» ролей акторки також картини «Тінь», «Принц і жебрак», «Зламана підкова». Незабаром від «казкових» ролей Нейолова з часом перейшла до драматичних, що вимагають великої психологічної глибини. Образи сучасниць, на думку критиків, у неї виходили найкраще. Серед кращих фільмів за участю Нейолової — «Монолог», «Фантазії Фарятьєва», «Дорога Олено Сергіївно», «Осінній марафон» (у якому вона зіграла боязку друкарку Аллу, коханку героя Басилашвілі, яка вічно чекає, коли той, нарешті, перейде до неї). З 1974-го життя Нейолової пов’язане з театром «Современник», де вона грає досі. Навіть коли акторка вслід за чоловіком-дипломатом Кирилом Геворкяном на якийсь час виїхала до Парижа, і «Современник», і сама акторка підлаштовували графіки під репетиції та розклади літаків. У театрі Нейолова грала у «Дванадцятій ночі», «Трьох сестрах», «Шинелі», «Вишневому саду», «Крутому маршруті», «Вічно живих» та інших виставах. «Я мріяла зіграти Гоголя у Фокіна», — каже Нейолова про роль Акакія Башмачкіна у виставі «Шинель». Заради цієї ролі акторка мало не постриглася наголо: «Їй-богу, мене в той момент бентежило лише те, що в мене є ще різні вистави, в яких я все ж таки граю жінок, і там я мала виступати в традиційному жіночому образі». Зрештою, компроміс хоч і не відразу, але все-таки було знайдено: на голову під час вистави Нейолова надягала панчоху тілесного кольору з прорізами для очей. У сьогоднішньому репертуарі акторки: ролі Раневської у «Вишневому саду», Євгенії Семенівни в «Крутому маршруті», Принцеси Космонополіс і Гевенлі у виставі «Солодкоголосий птах юності», Башмачкіна в постановці «Шинель», Єлизавети у виставі «Граємо... Шіллера!».
Кінокритики США визначили найкращі роботи 2011 року
Національне товариство кінокритиків США обрало найкращим фільмом 2011 року «Меланхолію» Ларса фон Трієра, передає агенція Reuters. До речі, Ларс фон Трієр, проте, не одержав премії за кращу режисуру, її віддали Теренсу Маліку за фільм «Древо життя». Ця ж картина здобула премію за кращу операторську роботу. Найкращою акторкою визнано Кірстен Данст, яка виконала одну з головних ролей у «Меланхолії». А Бред Пітт одержав приз, як найкращий актор, за ролі у фільмах «Людина, яка змінила все» і «Древо життя». Найкращою картиною іноземною мовою визнано іранську драму «Розлучення Надера та Симін» — про подружжя, яка має вирішити, чи покинути Батьківщину. Ця картина також одержала нагороду за найкращий сценарій. Lenta.ru нагадує, що до Національного товариства кінокритиків США входять 58 оглядачів із найбільших газет Лос-Анджелеса, Бостона, Нью-Йорка, Чикаго і з часописів Time, Newsweek і The New Yorker, посилаючись на Reuters. Багато з фільмів, акторів і кінематографістів, відзначених критиками, часто стають номінантами на головну премію американської кіноіндустрії «Оскар».
Гармонійна вічність
Персональна виставка київського художника Станіслава Хохлова в галереї «Мистець» присвячена 75-річчю з дня народження майстра. Щільність барв його картин обертається монументальністю, що трансформує навіть найбуденніший мотив. Пейзажі — улюблений жанр Хохлова («Березневий гай», «Весняна рапсодія») — або політ лелеки («Лелека»), і в кожній роботі художник пише про вічність — величаву, урочисту, подеколи майже символічну, але ніколи не байдужу («Полин», «Верби»). Пейзажі незрідка обжиті — давно («В Унучках») або порівняно недавно («Куточок Славутича»), а з віковими деревами та безконечним небом гармонійно співіснують люди й тварини («Пейзаж з блакитною козою»). А в нечисленних натюрмортах Станіслава Хохлова та ж монументальність дивним чином поєднується з камерністю й особливою елегантністю при виборі «моделей» («Жовті троянди», «Натюрморт з раковиною»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА, фото автора.
