У Білоцерківському театрі — прем’єра
У Білоцерківському театрі ім. П. Саксаганського зіграли прем’єру вистави «Самотня леді». Уже знайому киянам п’єсу Ігоря Афанасьєва глядачі дивилися в інтерпретації відомого режисера Ігоря Славінського. Ця вистава стала дебютом на білоцерківській сцені відомої актриси Світлани Волкової (Коваленко). Присвятивши значну частину свого життя Херсонському театру ім. Куліша, актриса повернулася на сцену після майже 15-річної перерви. У комедії-бенефісі, де йдеться про літню актрису, у якої ностальгія за своїм минулим, С. Волкова уникає автобіографічних мотивів. Вона грає свою роль максимально відчужено, але при цьому ні на хвилину не виходячи з образу. Волкова демонструє високу техніку, вишукане володіння сценічною мовою й мимохіть перевтілюється зі сварливої старенької в повну енергії ефектну жінку, ввічливу японочку (у чайній церемонії) або пустотливу дівчинку (у концертному номері). Межі між дійсністю і сценічною вигадкою для актриси не існує: коли в побутових ситуаціях вона цитує монологи із зіграних ролей так, немов веде діалог із партнерами, збентеженими здаються і глядачі. У цьому, напевно, і криється життєва драма героїні — у наївності абсолютного занурення в казковий, але насправді такий тендітний вигаданий світ, повідомляє Віктор СОБІЯНСЬКИЙ, Київ — Біла Церква.
Українських письменників відзначено премією Долгорукого
У київському Будинку кіно відбулася урочиста церемонія вручення Міжнародної літературної премії імені Юрія Долгорукого за 2011 рік. Її надають поетам і прозаїкам, що пишуть російською мовою, але живуть в інших країнах (організатори — уряд Москви і Московський дім за сприяння Посольства РФ в Україні). Лауреатом премії від України цього року стала письменниця із Севастополя Валентина Фролова за повість «Кто владеет трезубцем Нептуна» та за видання літературно-історичного альманаху «Севастополь» і складання багатотомника «Севастополь. Историческая повесть» (цього року вийшов десятий том). Поетес Світлану Куралех із Донецька за збірку «Пусть живопись заговорит стихами...», Ірину Іванченко з Києва за збірку «Соблазны город постирать», а також драматурга, прозаїка з Одеси Олександра Марданя за книгу «4+2=19» відзначено дипломами. Переможцям вручено медалі, на яких зображено Юрія Долгорукого, дипломи та грошову винагороду — п’ять тисяч доларів США.
Космічна одіссея... Кая і Герди
У столичному Будинку офіцерів діти можуть подивитися новорічне 3D-шоу «Снігова королева», поставлене за однойменною казкою Андерсена. Вистави проходять двічі на день до 6 січня. «Сьогодні здивувати наших дітей звичайною театральною виставою досить складно, — розповідає виконавчий продюсер спектаклю В’ячеслав ЖИЛА. — Особливість цього проекту в тому, що він відповідає останнім досягненням у сфері комп’ютеризації та спецефектів». Глядачі дивляться казку в спеціальних окулярах, які потім залишаться у них на пам’ять. Любителів класичного сюжету чекає сюрприз. Автори осучаснили й сюжет: Снігова королева мешкає в космосі, в казковому королівстві, разом із цілком чарівними заклинаннями з’явилися атрибути сучасності — мікрохвильові печі, автомобілі й навіть мобільні телефони. Постановник вистави режисер Андрій Рябін запросив молодих акторів київських театрів: на роль Герди — тендітну та ніжну Ірину Бенюк, Кая грає Віктор Марвін, а роль Снігової королеви довірили суворій та величавій Тетяні Зеленській. Художник Федір Александрович придумав яскраві, незвичайні костюми, а також створив сценографію вистави. В фіналі шоу серця героїв заполонить диво, а радість стане всеосяжною, адже формат 3D ще зовсім недавно існував лише в фантастичних розповідях, тому сьогодні йому під силу й неможливе, повідомляє Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА.
«Тихі розмови»
Так називається персональна виставка Марти Базак у Арт-клубі «Калита» Ольги Богомолець. Київська художниця — автор картин на склі та цікавих текстильних композицій (декілька робіт у цій техніці представлено в експозиції — «Ангел», «Риби»). Проте «Тихі розмови» (що увійшли до циклу виставок «Мистецтво на папері») — це акварель і акрил, що набуває у Марти Базак «графічних» якостей, а також натюрморти (винятки вкрай рідкісні, хоча й виразні). Утім, голландське визначення того самого жанру — «тихе життя» — пасує у цьому випадку значно більше. Марта Базак малює виноград, яблука, скляний і керамічний посуд, але найчастіше — квіти («Білий світ», «Сірий натюрморт», «Прозорий натюрморт»). Дуже лаконічні, інтимні, сповнені якоїсь сором’язливої скромності, світла й чистоти, роботи художниці залишають враження чогось не підглянутого-підслуханого, а побаченого-почутого випадково, і водночас важливого, необхідного — («Фіолетова квітка», «Жовті тюльпани», «Виноград»). Це приховане, таємниче й таємне життя світу, причетність до якого робить людину мудрою («Крокуси», «Біла квітка», «Сухі квіти», «Тихі розмови»), а джерело всіх цих одкровень тут, поруч, буквально на відстані руки, повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.
