Митники «врятували» твори прикарпатських художників від французів
150 художніх творів, які планувалося виставити на оглядини в місті Аянжі в рамках Днів української культури у Франції («День» про ці плани писав у № 155), не те що не доїхали до місця призначення, а й навіть не перетнули українського кордону. Мікроавтобус, в якому перевозили роботи начальник Івано-Франківського міського відділу культури Василь Олексюк і голова обласної організації Спілки художників України Богдан Губаль, пильні працівники митниці «Рава Руська» затримали й зажадали сплати ПДВ у розмірі 10 тисяч гривень або ж гарантії повернення назад усіх робіт після виставки. Ні перша, ні друга пропозиція митників не була прийнятною для прикарпатських митців, які дуже розраховували на те, що вдасться деякі роботи продати французам, оскільки в Україні на це сподіватися дуже проблематично. Після цього друга спроба прорватися до Франції вже через місцеву митницю виявилася запізнілою, оскільки оренда приміщення в Аянжі для виставки вже закінчувалася. Отож кілька місяців підготовчої праці до виставки у Франції, протягом яких вдалося налагодити стосунки з мистецькими колами цієї країни, безславно змарновані. І кому за це більше дякувати — невідрегульованому законодавству чи неузгодженості в роботі Мінкультури та Держмиткому, місцеві художники досі не зрозуміли, повідомляє Петро ПАРИПА .
Люба Жук провела урок майстерності
За значний особистий внесок у популяризацію української культури в світі відомим піаністам із Канади Любі та Іренею Жукам нещодавно присвоєно звання «Заслужений артист України». У переддень від'їзду з Києва, як повідомляє кореспондент газети «День» Ванда КОВАЛЬСЬКА , пані Любу запросила на урок майстерності Київська дитяча академія мистецтв. Люба Жук, професор музики університету в Монреалі, з великим задоволенням прослухала гру юних піаністів і доброзичливо провела розбір техніки виконання. Їй дуже сподобався власний твір Дмитра Глазкова «Фрески старовинного храму», гра Валерія Мошева, Валі Осипець, Арсена Яковенка. «Своїм студентам, — сказала професор, — я кажу: «Подумки «розріжте» себе на дві половинки... Одна — за роялем, друга — в залі. Й увесь час відчувайте половинку-публіку. Чи подобається їй, як ви граєте?»
