Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / КУЛЬТУРА

21 жовтня, 1999 - 00:00

Кераміка, суголосна вічності

Із семи галерей і творчих майстерень по вул. Костьольній, що брали участь у «Святі мистецтв» у рамках IX Міжнародного фестивалю мистецтв «Слов'янський базар-99», мова в цьому випадку піде про одну — «Грифон». Тут відкрилася виставка під назвою «Відгомін» робіт відомого київського скульптора-кераміста Марка Галенка. Оформлення виставки було своєрідним. У центрі експозиції — і, звісно, в центрі уваги — розташовувався акваріум із водою, керамічною русалкою та живими рибками. Пов'язати акваріум із загальною концепцією виставки або хоча б із її назвою виявилося не так-то просто. Із розвішеними над згаданим таємничим об'єктом фігурними дзвониками було набагато простіше — потривожені, вони дійсно «відгукувалися». Твори, з яких складено виставку, належать до різних часів (це стосується і часу створення, і тієї ділянки минулого, яку в даному випадку намагається осмислити художник) і, зрозуміло, різних циклів. Фантазії (іноді ліричні, іноді гумористичні) на тему античності в декоративних пластах і скульптурах «Грецького циклу» співіснують на виставці з декоративними тарелями «Вечорів на хуторі» (таких же різноманітних фантазій за мотивами творів Гоголя), обрядовою скульптурою та ритуальними посудинами «Язичництва» і, нарешті, роботами нового циклу «Живопис і натюрморт», де Марк Галенко, котрий досі вважався прихильником винятково натурального кольору обпаленої кераміки, несподівано виявляє цікавість до кольору. Зрозуміло, назвати виставку підсумковою — хоча б для останніх декількох років — досить складно; швидше це — демонстрація можливостей чи радше — демонстрація кола інтересів і водночас — демонстрація стилю. «Коло інтересів» виявляється величезним, але стиль — цілком суцільним, принаймні — незмінно впізнаваним, вважає Оксана ЛАМОНОВА .

Бергман повертається по-королівськи

Сенсацією, яка виходить за суто театральні межі, обіцяє стати повернення Інгмара Бергмана на драматичну сцену. Знаменитий шведський режисер, попри жаль синефілів, не знімає фільми вже майже два десятки років. Останнім же часом він зовсім засмутив численних шанувальників, бо перестав працювати й у театрі, якому раніше приділяв левову частку часу. Однак днями прийшли хороші новини: 2000 року на сцені Стокгольмського Королівського драматичного театру Бергман зробить дві постановки класики. Перша прем'єра — «Соната примар» за улюбленим Бергманом Августом Стріндбергом — відбудеться в лютому. А завершиться наступний рік Королівського театру в грудні бергманівською версією «Марії Стюарт» за однойменною п'єсою Фрідріха Шиллера, повідомляє Дмитро ДЕСЯТЕРИК , «День».

Газета: 
Рубрика: