У Пітері нас зрозуміли, але не оцінили
У Санкт-Петербурзі фінішував міжнародний театральний фестиваль «Балтійський дім», у якому брали участь українські артисти. Спектаклі франківців «Швейк» і «Три сестри» викликали неоднозначні реакції у членів журі та публіки: від захоплення, до здивування. Анатолій Хостікоєв вважає, що глядачів вони зуміли прихилити до себе до другої дії. «Абсолютно не слід було організаторам, влаштовувати синхронний переклад, — вважає артист, — оскільки мови в нас схожі. Більше того, ведмежу послугу після спектаклю зробили представники «української громади» з Пітера. Вони театральні підмостки, певно, переплутали з мітингом». Після перегляду чеховських «Трьох сестер» було випущено шквал критичних стріл. Зі слів голови журі, пана Гітельмана (академіка Російської Академії гуманітарних наук), у нього нема претензій до гри акторів, а ось із режисером Андрієм Жолдаком-Тобілевичем хотілось би посперечатися. У фестивальному змаганні брали участь різні сценічні школи Італії, Литви, Швеції, України, Росії і Франції. Дуже яскраво виступили підопічні Някрошюса з постановкою шекспірівського «Макбета», які завоювали заохочувальний приз. А Гран-прі «Балтійського дому» отримав московський театр на Таганці. Таку високу оцінку отримав спектакль Юрія Любимова «Марат — Сад». До речі, на фестивалі вдалося домовитися і визначити терміни спільної роботи Едмунтаса Някрошюса та колективу театру ім. І. Франка. Навесні, наприкінці сезону ми побачимо мюзикл «Ромео і Джульетта». Через місяць відомий литовський режисер приїде до Києва «на оглядини», сам відбере молодих виконавців, котрi спiвають i танцюють, дасть усім завдання, потім проведе іспит і лише опісля розпочне репетиції, повідомляє Тетяна ПОЛІЩУК, «День».
Друге життя трипільського селища
Триває святкування 100-річчя з дня заснування Національного музею історії України, в рамках якого відбулась міжнародна науково-практична конференція «Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи». Значна частина доповідей була присвячена археології, зокрема Трипільській культурі — у тому числі унікальним колекціям, які прикрашають експозицію. Крім археологів на це засідання прийшли представники громадських товариств та фондів, які заявили про наміри підтримати науковців у проведенні досліджень та видавничій діяльності. Серед них — асоціація «Товариство КОЛО-РА», яке активно співпрацює з Інститутом археології Національної академії наук України. Товариство планує створити на громадських засадах історико-археологічний просвітницько-культурний центр біля с. Уляники Кагарлицького району Київської області. Ці місця в Середньому Подніпров'ї історично пов'язані з виникненням та розвитком землеробської цивілізації в Україні. На площі в 4, 5 га на науковій основі мають бути реконструйовані давні поселення землеробів, починаючи з трипільської культури до часів Київської Русі, їх матеріальна та духовна культура. В проекті враховано світовий досвід створення та функціонування подібних центрів- «археодромів». Товариство показало учасникам конференції свої практичні здобутки. У фойє музею увагу гостей привертала експозиція реконструкцій кераміки Трипільської культури, створених у керамічній студії «Джерело». Тут було представлено копії шедеврів трипільських керамістів, а також творчі праці студійців, натхнених мистецтвом із глибини тисячоліть. Крім того, було показано макет- реконструкцію трипільського житла та архітектурний проект відтворення трипільського селища, будівництво якого планується розпочати влітку наступного року. Виставка працюватиме до кінця тижня, повідомляє кандидат історичних наук Михайло ВIДЕЙКО.
