Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / КУЛЬТУРА

14 вересня, 1999 - 00:00

«Дзвіночки Карпат» почують у США та Європі

Танці, народна музика, пісні в активі ужгородського дитячого колективу «Дзвіночки Карпат», яким керує заслужений працівник культури України Михайло Керецман. Їм лише два роки, але на Євроконгресі мистецьких закладів у Ніредьгазі вони виступили так колоритно, що викликали зацікавлення мистецтвознавців Швейцарії, Франції, Англії, які вручили їм запрошення на виступи. Цього року юні ужгородці дали більше 40 концертів, брали участь у Міжнародному фестивалі в Рівному, готують програми для показових виступів у США та Швейцарії. На I Всеукраїнському фестивалі «Усі ми діти твої, Україно» «Дзвіночки Карпат» стали лауреатами, повідомляє кореспондент «Дня» Василь ЗУБАЧ .

«Порцелянові відчуття» Олександри Карасьової

Виставку своїх робіт у галереї «Ірена» київська художниця Олександра Карасьова назвала «Фарфорові відчуття», повідомляє Оксана ЛАМОНОВА . Таке галантне, грайливе «рокайльне» визначення означає насправді дуже строкату експозицію. Окрім розписаного посуду і ювелірної за тонкістю виконання мініатюрної порцелянової пластики Олександра Карасьова представляє свої малюнки — закінчені композиції та ескізи. Крім того, вона пробує себе як модистка — і її капелюшки стають, загалом, гармонійним, а головне — абсолютно логічним доповненням і продовженням усього іншого. У Олександри Карасьової є свої улюблені епохи. Їх дві — рококо і те, що прийнято називати «срібним віком». Втім, дотримуватися історичної точності навряд чи необхідно. Мистецтво Олександри Карасьової — фантазії на тему улюблених епох. Дивним чином зливаючи їх у одну, Олександра Карасьова відштовхується від них і імпровізує, як, напевно, колись у музиці (майбутня художниця дев'ять років займалася в музичній школі, за класом скрипки). Мистецтво Олександри Карасьової — порцелянове мистецтво. Порцеляна — її матеріал, її стихія. Вона малює по порцеляні і для порцеляни (всі її ескізи — таємно або явно — для неї). З порцеляни вона і різьбить, створюючи найтоншої роботи сюжетні «медальйони» і ювелірну, не малу — найменшу пластику. А «Порцелянові відчуття» — що це означає? Дуже тонкі? Дуже крихкі? А може, несправжні?

«Брат-2» в американському антуражі

У Москві розпочалися зйомки фільму Олексія Балабанова «Брат-2». Це самостійна картина, яка не має жодного відношення до попередньої. Спільне між ними — лише головні герої, брати Данило й Віктор, котрих зіграли Сергій Бодров-молодший і петербурзький актор Віктор Сухоруков, відомий за фільмами «Комедія суворого режиму» та «Про виродків і людей». У «Браті-2» йому відведено більшу роль, ніж у попередній картині. Тепер вже він, як колись герой Бодрова, приходить на допомогу молодшому брату. При цьому він багато стріляє, п'є, гуляє і навіть робить добрі справи. Зокрема, вони з Данилою вирішують допомогти одному російському хокеїсту, котрий грає у НХЛ, на котрого «наїхав» якийсь американський бізнесмен. У іншому ж, сюжет картини творці зберігають у таємниці, але збираються зробити дуже динамічне кіно — таку собі суміш бойовика, трилера й детектива.

Інф. «Дня».

Пластичний «Портрет» у ретроспективі

Спектаклем «Таїс» за романом Анатоля Франса розпочався сезон у Київському театрі пластичної драми. Театр, відомий серед гурманів сценічного мистецтва своєрідною манерою виконання, коли найскладніші літературні джерела відтворюються лише мовою тіла та жесту, останні кілька сезонів не радує шанувальників новими постановками. От і цього сезону до репертуару Пластичної драми входять уже давно знайомі спектаклі: окрім «Таїс», це «Федра», «Альпійська балада», «Лісова пісня». Хоча із суто матеріального погляду становищу колективу можуть позаздрити багато колег по мистецтву: адже, якщо раніше театр був змушений користуватися гостинністю... міліції, ставлячи спектаклі в столичному будинку культури Управління внутрішніх справ, нині він приймає публіку вже у власному приміщенні. Але, здається, відремонтований напівпідвал на творчі новації поки що не надихає. Єдиною новиною є хіба що намір керівника й головного режисера театру Віри Мішньової поновити вельми своєрідну виставу «Портрет» за Миколою Гоголем, повідомляє Дмитро ДЕСЯТЕРИК , «День».

Газета: 
Рубрика: