Поповнилася Зала слави «Греммі»
Американська академія звукозапису долучила до Зали слави «Греммі» 25 альбомів і синглів, серед яких записи Тіни Тернер, Брюса Спрінгстіна та The Rolling Stones. Зокрема, до почесного списку ввійшли сингл Тіни Тернер «What’s Love Got to Do With It», альбом Брюса Спрінгстіна «Born In the U.S.A.», пластинка Пола Саймона «Graceland», композиція Глорії Гейнор «I Will Survive» та диск The Rolling Stones «Exile on Main St.». Цікаво, що академія цього разу вибрала записи не лише музичні, а й розмовного жанру. Зокрема, Зала слави «Греммі» поповнилася зробленим 1963 року записом виступу Мартіна Лютера Кінга «I Have а Dream». Ще одним альбомом розмовного жанру, відзначеним цього року академією, стала робота коміка Білла Косбі «I Started Out as а Child». Lenta.ru нагадує: до Зали слави «Греммі» можуть долучатися записи будь-яких жанрів, проте розглядають лише треки й альбоми, записані понад 25 років тому. З урахуванням поповнення до списку музичних робіт, відзначених Американською академією звукозапису, входить 906 найменувань.
Шедеври художників Срібної доби
З 22 листопада по18 грудня у Київському музеї російського мистецтва проходить виставка під назвою «Великий та чудовий тріумвірат. Врубель. Сєров. Коровін» Ці майстри визначили найбільш суттєві успіхи російського мистецтва кінця XIX — початку XX століть. Вони є ключовими фігурами короткого і поетично Срібної доби. Разом із іншими видатними представниками літератури, театрального, музичного та образотворчого мистецтва Врубель, Сєров і Коровін стали співтворцями художньої культури межі століть. Цих трьох художників пов’язувала творча і людська дружба. Вони майже одночасно вступили на художні терени, були членами Абрамцевського гуртка, всі троє неодноразово бували в Україні. Кожен з них мав яскраву творчу індивідуальність, неповторний художній почерк. На вернісажі експонується близько 140 творів майстрів. Так, творчість Михайла Врубеля представлена картинами, які найбільш повно розкривають розмаїття його творчих інтересів та багатогранність таланту. Робота академічного періоду «Натурниця в обстановці Ренесансу» демонструє досконале володіння технікою акварелі. Живописний метод художника вперше проявився у найвідомішому полотні «київського періоду» «Дівчина на тлі перського килима». Різноманітно на виставці представлені біблійні та євангельські образи — ескізи до розписів у Володимирському соборі в Києві та твори, пов’язані з роботою над образом Демона. Валентин Сєров — один із найбільш блискучих портретистів кінця XIX — початку ХХ століття, представлений серією портретів у різних техніках: живописний портрет «Є.О. Красильщикової», графічні портрети «М.І. Лахтіної» та «Е.Л. Прахової». Універсалізм, характерний для творчості Сєрова, розкривається в театральних ескізах та ілюстраціях до байок Крилова. Костянтин Коровін був найбільш послідовним імпресіоністом серед російських живописців. Презентовані його пейзажі, натюрморти і портрети, а непересічний талант театрального декоратора розкривається в ескізах до оперних та балетних вистав, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.
Парфьонов розкриє секрети
28 листопада в Міжнародному центрі культури і мистецтв (МЦКМ) відбудеться творчий вечір «Намедни и всегда» журналіста й російського телеведучого Леоніда Парфьонова. Він інтелектуал, що довів право на власну точку зору, автор фільмів і книжок, які посідають особливе місце в соціально-культурному просторі колишнього СРСР. У Києві Парфьонов готується до змістовної розмови. На творчому вечорі можна буде не лише послухати Леоніда Парфьонова, а й подивитися уривки його останніх фільмів. Але найголовніше, що буде можливість поспілкуватися з автором, поставити запитання, які цікавлять глядача. Зустріч приурочено до виходу нового тому книжки «Намедни: наша эра», присвяченого 2000-м рокам, повідомляє Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА.
Литовсько-український музичний калейдоскоп
2 грудня, за підтримки Посольства Литовської Республіки в Україні, Київська оперета та Каунаський музичний театр представлять свій спільний міжнародний проект. У гала-концерті візьмуть участь провідні литовські та українські майстри. «Литва вважається однією з найтеатральніших країн колишнього СРСР. Там надзвичайно сильна і висока музична культура, потужні виконавська і диригентська школи, які дуже високо цінуються у світі. Кожен такий концерт дає нові відкриття, зміцнює співпрацю», — підкреслив художній керівник Київської оперети Богдан Струтинський. Глядачі почують популярні арії з опер та оперет, музичні номери світових шлягерів та побачать запальні танці. Нагадаємо, 22 жовтня зірки Київської оперети на чолі з Богданом Струтинським та диригентом Оксаною Мадараш взяли участь у концерті, який відбувся на сцені Каунаського музичного театру.
