Заворожена сном
Темпераменту Ірини Кудіної, чия персональна виставка «Чудове
древо» відкрилася в київській галереї «Кольори», можуть, напевно, позаздрити
навіть жителі Середземномор’я: стільки в її картинах справжнього сонячного
світла й тепла. Втім, майстерність колориту мисткині — і від учителя, легендарного
Миколи Глущенка.
Цей прекрасний живописець за життя цурався офіціозу і від
викладання в Художньому інституті був рішуче відлучений («Куди мені до
цих фракціонерів», — любив говорити митець, який пожив у Парижі), але юна
18-річна випускниця Республіканської художньої школи все ж таки домоглася
того, щоб брати у нього уроки. І ось вже два десятки років по смерті вчителя
пам’ятає про них, насичуючи свої полотна гарячим кольором. Особливо відчутно
це було на вернісажі, свідчить мистецтвознавець Ганна ЛОБАНОВСЬКА, що відбувся
лише завдяки добрій волі Олександра Лисаякобилки, продюсера групи «Грін
Грей», який дозволив галеристам провести з підвалу, котрий займає його
агентство, електроосвітлення до залу, оскільки нинішньої зими з подачею
електроенергії та опалення в «Кольорах» туго.
Від «пупсів» — до символів
У Музеї літератури в Києві проходить виставка Любові Божко
«Лялька — мій світ». Авторка експонованих на ній робіт — професійний педагог,
котра понад двадцять років майструє разом зі своїми юними вихованцями зі
студії «Світанок» ляльки, пройшла шлях від створення утилітарних м’яких
іграшок до пізнання магічної філософії ляльки.
На думку журналіста Лідії ВИННИКОВОЇ, сьогоднішні «героїні»
майстрині споріднені й зі старовинними побутовими «лялями», і з тотемними
ідолами, і з етнографічними культовими масками. Багаторічні дослідження
та практичний досвід дозволили Любові Божко передати у своїх працях антроморфну
символічну сутність ляльки, яку споконвіку вважали своєрідним резервуаром
душі, посередником між реальністю й інобуттям.
Видатні біографії — в драму
Помітною подією в літературному житті Черкащини став вихід
книги «Судна ніч» місцевого письменника Сергія Носаня. Над цією збіркою
драматичних творів, героями яких, зокрема, стали Богдан Хмельницький, Іван
Мазепа, Василь Симоненко, автор працював понад 10 років. Хтозна, скільки
б ще пролежали п’єси в шухляді письменника, якби не сприяння Черкаської
міськради. Завдяки їй книга побачила світ у київському видавництві «Відлуння»,
повідомляє власкор «Дня» Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ.
