П’єр Рішар — учитель радості
Коротка гастроль французького театру «Алеф» зі спектаклем
«Вбивство у Вальпараїсо» виявилася подією не стільки театрального, скільки
світського життя Києва. Вистава, яка випромінює дійсно скромну чарівливість
буржуазії, явила приклад театру як в міру вишуканої форми дозвілля. Тут
завідомо не намагаються тримати глядача в напруженні. Бо передусім публіка
повинна розслабитися і отримати задоволення. Для цього їй все має бути
зрозумілим і знайомим, вважає Ганна ШЕРМАН, «День». І затишний живий оркестрик,
і дивертисменти в дусі кабаре, і проникливий шансон, і комісар поліції
а la Коломбо і, звичайно, П’єр Рішар, який немов зійшов на сцену безпосередньо
з кіноекрану. Додамо сюди російсько-українські репліки акторів і перекладача
на правах персонажу. Мабуть, єдине, чого не врахували гастролери — це нашу
хибну схильність чекати сенсацій від закордонних зірок. Можливо, це варто
врахувати нам самим?
Не дарма Пінчук збирав самовари
У ніч із 25 на 26 жовтня в галереї мистецтв «Лавра» відбулася
вечірка, присвячена відкриттю кінофестивалю «Молодість». Гості не лише
розважались грою в настільний хокей і танцями під живу музику, а й мали
змогу милуватися півсотнею самоварів, організованих відомим київським скульптором
Олегом Пінчуком у інсталяцію «Синдром російського чаю». Як з’ясувала журналіст
Надія ЗІНЧЕНКО, таким чином митець відгукнувся на кризу в Росії. Незабаром
інсталяцію побачать французи в Центрі Жоржа Помпіду. Щоправда, самоварів
там буде виставлено близько тисячі.
№206 28.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
