Полювання на глядачів
Не менш, аніж відсутність щомісячної зарплатні, акторів
периферійних театрів пригнічує неможливість виїжджати на гастролі. Та,
незважаючи на фінансову скруту, театральна братія усе ж намагається хоч
на тиждень-другий покидати рідні міста.
Щойно закінчилися півторатижневі гастролі Чернівецького
театру ім. О. Кобилянської в Тернополі. За цей час гості зіграли виставу-концерт
«І створив Бог жінку», комедію С. Яричевського «Лови на ловців» та казочку
С. Козлова «Порося, яке співає».
На запитання театрознавця Вадима ДИШКАНТА, чому театр не
привіз до Тернополя серйозної програмної вистави, художній керівник і директор
чернівецького театру, заслужений діяч мистецтв України Петро Колісник відповів:
«Сьогодні змінилася суть усієї нашої діяльності. Якщо раніше репертуар
будувався таким чином, що в ньому лишалося місце й серйозній драматургії,
то сьогодні усе наше життя підпорядковується комерції. Хоча, зізнаюся,
дуже хочеться поставити ту ж «Електру», про яку мрію не один рік. Однак,
з іншого боку, розумію, що не можна весь час вирішувати тільки глобальні
питання».
А зараз тривають гастролі «у відповідь» тернопільців у
Чернівцях. Вони запропонують увазі чернівчан теж популярні й успішні з
комерційного погляду комедії «Божевільня» Дж. Скарпетті, «Гуцулку Ксеню»
Я. Барнича та «Хазяїна» І. Карпенка-Карого.
Словаки повеселилися та й інших порадували
На Закарпатті в селі Родникова Гута Свалявського району
відбулося обласне свято словацького мистецтва. Як повідомляє кореспондент
«Дня» Василь ЗУБАЧ, аматорські колективи словаків Закарпаття, а також гості
зі Словаччини та Угорщини показали розмаїту й цікаву програму фольклорного
мистецтва, а також обговорили етнічні проблеми словаків в Україні.
Акварельні стихії Юрія Вінтаєва
У Харківському Будинкові художників триває виставка акварелей
Юрія Вінтаєва. Вона є значною подією в і без цього по-осінньому багатому
культурному житті міста. Митець, використовуючи властиву акварелі легкість,
намалював пейзажі рідної Слобожанщини. На них і незліченні відтінки води,
що оживає, і вогненне палахкотіння сонця, й повітря, яке не просто прозоре,
а відчутне: то з морозним присмаком першого снігу, то з ранковою вогкістю
річкових плес, то з пряним запахом трави, що вигоріла під сонцем, вважає
Олександр БЄЛЄНЬКИЙ, «День».
№182 24.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»
