Секрети відлюдника знатимуть усі
Завісу над життям найзагадковішого американського письменника, автора
культового роману «Над прірвою у житі» Джерома Селінджера, можливо, вдасться
підняти Джойс Мейард. На початку 70-х років, тоді 18-літня дівчина, вона
прожила кілька місяців буквально у фортеці, де з середини 60-х років зачинився,
переставши публікувати нові книги та зустрічатися з людьми Дж. Селінджер.
За більше ніж 30 років він лише одного разу покинув свій притулок —
садибу в Нью-Хемпширі, та й то для того, щоб узяти участь у судових слуханнях:
письменник звинувачував свого недбайливого біографа Іана Хемілтона за те,
що він без його дозволу використав у своїй монографії особисті листи Селінджера.
Тоді письменник виграв безпрецедентний процес, отож тепер Джойс Мейард
і керівники видавництва Picador, де в жовтні передбачається випустити книгу,
намагаються застрахуватися від можливих каверз непередбачуваного письменника.
Принаймні його колишня подруга заявила, що не буде цитувати листи Селінджера
до неї. Хоча гнівну реакцію 79-літнього письменника, зі спілкування з яким
Дж. Мейард винесла переконання, що «нуднішої людини просто не знайти»,
вже можна прогнозувати. Описуючи побут Селінджера, його новий біограф помічає,
що він докучав близьким гомеопатичними засобами, нав’язував їм харчування
сирими продуктами й дивився по телевізору «мильні опери».
Однак для шанувальників Селінджера головним напевно стане повідомлення
Дж. Мейард, що, незважаючи на неодноразове ствердження «публікувати свої
твори — брудне заняття», Селінджер щодня принаймні чотири години присвячував
літературній праці, складаючи рукописи у величезну скриню. Невідомо, щоправда,
яким є заповіт Селінджера та чи не містить він чергової екстравагантності
— заборону публікувати ці рукописи й після смерті, повідомляє Олександра
ЛОЗОВСЬКА.
Гобіт готується до кінокар’єри
Про намір екранізувати епічну казкову трилогію Джона Роналда Руела Толкієна
«Володар кілець» заявив новозеландський режисер Пітер Джексон. Одна з найпопулярніших
книжок, що читаються в світі, кілька десятиріч вважалася принципово непідвладною
кінорежисерам. Ельфів, орків, гномів легко було уявити у вигляді мальованих
персонажів, і в 70-ті роки історія чарівної подорожі маленького мужнього
гобіта справді ожила у повнометражному мультиплікаційному фільмі. Технічний
прогрес зробив реальним перенесення одного з найкращих романів нинішнього
сторіччя й на кіноекрани. На думку Пітера Джексона, пейзажі його батьківщини
ідеально відповідають містичній атмосфері подій казки, а сучасні комп’ютерні
технології дають змогу подолати проблему фантастичної зовнішності її героїв
та їхніх мініатюрних чи велетенських масштабів. До реалізації проекту залучено
відомих ілюстраторів книжок Толкієна — англійських художників Алана Лі
й Джона Хоуї, а прем’єру першої із трьох серій фільму намічено на Різдво
2000 року.
