Поліція знайшла крадену скульптуру вагою в тонну
Лондонській поліції вдалося виявити украдену в 2005 році двометрову бронзову скульптуру вартістю 200 тисяч фунтів стерлінгів. Робота Елейн Блюменфелд під назвою «Перетворення: дерево життя» важить тонну, і, на думку слідчих, її виносили із замкненого саду принаймні п’ятеро. Про місцезнаходження скульптури поліцейські дізналися завдяки анонімному дзвінку. «Дерево» зберігалося у квартирі на півдні Лондона, приковане до пожежних сходів, повідомляє lenta.ru з посиланням на газету The Times. Викрадення «Дерева життя» було одним із серії розкрадань масивних бронзових скульптур у Великобританії. Всі злочини сталися протягом півроку, і поліція підозрювала, що за крадіжками стоять мисливці за кольоровими металами, які відправляли бронзові скульптури на переплавлення. Майже одночасно з «Деревом» злодії викрали з парку двотонну бронзову роботу Генрі Мура.
Британські музеї стали податковим лобі меценатів
Британська Рада у справах музеїв, бібліотек і архівів попросила уряд королівства розширити схему, згідно з якою платники податків мають право на пільги у податку на спадщину, якщо повернуть у власність держави витвори мистецтва, що їм належать, пише lenta.ru з посиланням на Times Online. Рада пропонує дозволити платникам податків скористатися пільгами ще за життя. Мова йде, зокрема, про можливості введення пільг на прибутковий податок і прибуток від приросту капіталу. Захисники розширеної схеми заявляють, що вона дозволить запобігти витоку витворів мистецтва з Великобританії. Терміновість розгляду пояснюється і тим, що деякі картини можуть бути незабаром продані, і, скоріш за все, підуть у приватні колекції. Проте, як пише газета The Guardian, у раді розуміють, що за теперішньої ситуації з бюджетними витратами причин на розширення програми в уряду немає.
За 2006 рік у межах пільгової програми музеї отримали 32 пожертвування на загальну суму в 25,3 мільйона фунтів стерлінгів, в тому числі шедеври Рейнольдса, Гейнсборо і Рембрандта. Натомість платники податків отримали пільг на 13,8 мільйона фунтів стерлінгів. Вартість отриманого перевищує всі виділені за рік урядові гранти на придбання об’єктів мистецтва. Звичайно розмір пільги складає близько 70 відсотків від ринкової вартості витвору мистецтва. Усього за останні 10 років королівство отримало предметів мистецтва на 250 мільйонів фунтів стерлінгів.
Фільм Микити Михалкова включено у конкурс Венеційського фестивалю
«Дванадцять», новий художній фільм Микити Михалкова, візьме участь у конкурсі 64-го Венеційського кінофестивалю. Про це повідомляє ІТАР-ТАРС з посиланням на художнього керівника фестивалю Марко Мюллера, що оголосив у четвер 26 липня 2007 року програму «Мостри». «Дванадцять» — це рімейк судової драми Сидні Люмета «Дванадцять розгніваних чоловіків» (1957 р.). В оригінальній картині присяжні вирішували долю мексиканського юнака, звинуваченого в батьковбивстві. У Михалкова присяжні вивчають справу чеченського підлітка, підозрюваного у вбивстві прийомного батька — російського офіцера. У картині знімалися Сергій Маковецький, Сергій Гармаш, Михайло Єфремов. У 1992 році Микита Михалков став лауреатом Венеційського фестивалю: приз отримала його картина «Урга — територія любові».
Учені зайнялися пошуками голови німецького класика
Знайти справжній череп Фрідріха Шиллера, славетного німецького драматурга і поета XVIII — початку XIX століття, мають намір судові медики і археологи з Австрії і Німеччини. Результати досліджень мають бути оприлюднені в листопаді 2007 року, повідомляє газета The Guardian.
Ученим відомо, принаймні, два черепи, які, за легендою, могли б належати Шиллеру, проте вірогідно встановити це можна буде тільки при аналізі ДНК кісткових останків поета і останків його родичів. Скелети Шарлотти фон Ленгефельд, другої дружини Шиллера, і їх сина Ернста Фрідріха Вільгельма вже викопані (вони були поховані на Старому кладовищі в Бонні). Зразки їх тканин будуть використані для досліджень.
Історія останків Шиллера надзвичайно заплутана. Померлого 1805 року літератора поховали в загальній могилі на кладовищі в Веймарі. 1826 року бургомістр міста Карл Леберехт Швабе вирішив відшукати тіло Шиллера і перепоховати його з почестями. Проте в загальній могилі знаходилося принаймні 23 черепа, які могли б належати поету. Швабе заявив, що найбільший з них і належав Шиллеру. Цей череп і кістяк були поміщені в бібліотеці герцога фон Саксен-Веймар-Эйзенаха. Але 1827 року останки були перенесені до нового склепу на веймарському кладовищі, і один з лікарів, який брав участь в перепохованні, оголосив череп і скелет фальшивками. 1911 року медик Август фон Фроріп презентував громадськості ще один «справжній» череп Шиллера. З цього моменту дискусія про автентичність останків поета розгорілася знову. Справа ускладнюється ще і епізодом з Гете: великий поет і друг Шиллера тримав деякий час череп автора «Марії Стюарт» у себе і написав згодом вірш «При спогляданні черепа Шиллера». Існує легенда, що Гете поховав череп Шиллера десь у саду свого веймарського будинку.
Дослідницьку групу, яка займеться новою аутентифікацією останків Шиллера, очолює судовий медик з австрійського Інсбрукського університету Вальтер Парсон (Walther Parson). Він відомий як учасник таких проектів, як ідентифікація черепа Моцарта і вивчення тіла Отці, стародавнього мисливця, чиї заморожені у льоду останки було знайдено в Альпах. Парсон упевнений в успіху справи: він вважає, що один з двох черепів є все- таки справжнім. Оглядач The Guardian не без іронії зазначає, що можливість негативного результату аутентифікації в ученому співтоваристві поки ніхто не обговорює.
