Привітали ювіляра студенти академії, які з’явилися в образах Штепселя, Тарапуньки, Романа Карцева, Клари Новікової, дуету «Кролики» і багатьох інших. Їхні пародії на старших колег-знаменитостей — свідчення того, що не перевелися ще в нашій країні естрадники, й учні Юхима Глоцера, які підхопили педагогічну естафету, працюють не даремно.
Далекого 1962 року Глоцер почав викладати в Республіканській студії естрадно-циркового мистецтва (так тоді називалася академія), ставши одним із засновників кафедри розмовного жанру.
— Багато наших випускників стали знаменитими артистами й розбрелися різними країнами, — говорить Юхим Михайлович. — Зараз ми стали віддавати данину Заходу. Співати, як вони, влаштовувати різноманітні шоу... Але ж це чуже для нашої культури. Адже український мелос, чудова народна пісня, акторські традиції сягають корінням у століття.
Програма концерту, поставлена Давидом Бабаєвим і Миколою Барановим, була строкатою: балет у стилі ретро, номер а-ля «Великий Гетсбі», номери «ужиткового характеру», з рецептом «від нервів», і задачкою на логіку; виступали фокусники-ілюзіоністи зі свічками, що горять і перетворюються на краватки-метелики, голубами, що з’являються нізвідки, «дресированими» мотузками, а також й акробати, які робили такі неймовірні трюки, що у глядачів аж подих перехоплювало. Усі естрадні номери, присвячені ювілярові, вигадав лідер курсу Дмитро Оцупок, і сам зіграв більшість пародій.
Давид Бабаєв привніс до концерту ліричну нотку, виконавши пісню Булата Окуджави «Бери шинель, пошли домой»... Він пригадав, як пішов учитися в 24-річному віці, «будучи сформованою особистістю. У Юхима Михайловича я вчився чесності, щирості, жаги життя й пізнання, яка не вичерпалася в нього досі, попри його солідний вік. Дай бог молодим бути такими, як Глоцер!», повідомляє Олена ФРАНЦЕВА.
